Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.07.2015 16:20
Уряд та НБУ ігнорують проблеми валютних позичальників
Влада повинна допомогти хоча б тим валютним позичальникам, які мають єдине житло
Після перемоги Революції гідності проблема валютних кредитів, які взяли українці, постала дуже гостро. Курс долара злетів просто "до небес" і це поставило сотні тисяч, мільйони наших співгромадян в жахливу ситуацію, коли вони опинились під загрозою просто втратити все.
Ці люди обирали нову владу, яка зараз працює в Україні, сподіваючись, що це питання хоч якось зрушиться з мертвої точки. Однак, на превеликий жаль, ми змушені констатувати, що ні Уряд, ні Національний банк, ні влада взагалі не зацікавлені вирішувати цю кричущу проблему. Вони лише імітують бажання її вирішувати, ще більше обманюючи людей.
Сьогодні банки і колекторські компанії здійснюють агресивний тиск на людей, які отримали валютні кредити, щоб у них забрати останнє майно чи гроші.
Депутати від партії "ВОЛЯ" виступають за пошук компромісного варіанту у вирішенні проблеми валютних кредитів.
Ми вважаємо, що скандал, який розгорівся навколо закону №1558-1, у зайвий раз підтверджує, що нарешті необхідно звернути увагу на проблему валютних кредитів, та спонукає якнайшвидше знайти шляхи для її вирішення.
На наше переконання, є декілька причини, що призвели до соціально-економічної напруги.
По-перше, це бездіяльність Уряду та НБУ, які уже кілька років ігнорують вирішення цього питання.
По-друге, не фаховість і безвідповідальність колишнього керівництва НБУ (яке зараз також при владі), яке після кількох економічних криз (стрімкого девальвації гривні) дозволило і стимулювало кредитування в іноземній валюті фізичних осіб, а також заохочувало нести гроші в банки на депозити, формуючи хибну уяву про ефективність дій і діяльності НБУ і стабільність банківської системи. Чим обманули і вкладників і позичальників.
По-третє, це шалений тиск на позичальників з боку банків і колекторських компаній.
По-четверте, відсутність контролю за коштами, які виділялися НБУ для рефінансування банків, непрозорий механізм надання відповідних коштів.
Так, у 2014 році НБУ розподілив між банками 222 млрд гривень, у тому числі довгострокових кредитів — 115,6 млрд гривень. Ці гроші не були повернуті вкладникам, вони були просто виведені на фіктивні рахунки, пов'язані з власниками банків. Про це свідчить той факт, що у підсумку чимала кількість банків, які отримали кошти, все одно збанкрутували.
З 2008 року жодного власника банку не покарали. Це повна дискредитація довіри до влади, довіри до банківської системи. І ті горе-керівники, які тоді приймали ці рішення, зараз мали би бути відповідальними за десятки самогубств позичальників.
Серед варіантів вирішення проблеми з валютними кредитами "ВОЛЯ" пропонує:
По-перше, реструктуризувати валютні борги. Можливо, це потрібно зробити за іншою схемою, ніж та, яка запропонована в згаданому законопроекті. Реструктуризація мала б, в першу чергу, стосуватись тих, хто за отриманий кредит придбав соціальне житло, яке є єдиним, в якому позичальник живе і не стосуватись тих, хто робив з цього бізнес на квартирах чи авто.
По-друге, потрібно створити єдину базу майна, нерухомості позичальників, які уже виплатили великий відсоток за іпотекою. Для таких позичальників може бути запропонована інша модель.
В країнах Європи, де були схожі проблеми, були зроблені негайні кроки щодо реструктуризації. Держава взяла на себе відповідальність і були запропоновані різні шляхи виходу. Вони запровадили часткові державні гарантії для реструктуризації, дійшли згоди з комерційними банками про коригування термінів та строків погашення та здійснювали інші кроки для полегшення життя позичальників.
Українцям також необхідна допомога. Якщо влада не знає як і не хоче вирішити цю проблему, то має публічно про це заявити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
Топ за тиждень
Популярне
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13661
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5613
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5604
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5005
Контакти
E-mail: [email protected]