Заборона реалізації майна до вироку суду: бюджет не отримає, а втратить доходи
Заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.
Навколо спроб реформувати законодавство про АРМА витає все більше міфів, які розповсюджуються всупереч фактам та досвіду роботи Агентства.
Прихильники однієї з ключових змін (законопроєкт №5141), яка передбачає заборону реалізації арештованого майна до остаточного вироку суду, стверджують, що така ініціатива дозволить збільшити надходження до державного бюджету.
Чи дійсно це так?
Ми неодноразово повідомляли, що практика винесення остаточних судових вироків щодо арештованих активів, переданих в управління АРМА, невтішна – лише 1 вирок за всі роки діяльності Агентства. Відповідно, до бюджету було перераховано кошти тільки від одного активу, реалізованого на торгах.
Тому питання реалізації майна в існуючих умовах - не стільки у наповненні бюджету, скільки у необхідності зберегти вартість активів до моменту вироку або завершення кримінальної справи. Адже на практиці розслідування і судові процеси тривають роками і арештоване майно псується або втрачає вартість до фінального рішення суду.
Як реалізація допомагає вирішити цю проблему?
Кошти від реалізованих активів потрапляють на депозит у банку, за рахунок чого відбувається збільшення початкової суми. У разі скасування арешту чи виправдувального вироку кошти разом з відсотками повертаються власнику, у випадку конфіскації – державі.
Важливо, що за такого механізму держава не витрачає ресурси на збереження майна. Тоді як заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2883
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1949
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1761
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1459
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1280