Заборона реалізації майна до вироку суду: бюджет не отримає, а втратить доходи
Заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.
Навколо спроб реформувати законодавство про АРМА витає все більше міфів, які розповсюджуються всупереч фактам та досвіду роботи Агентства.
Прихильники однієї з ключових змін (законопроєкт №5141), яка передбачає заборону реалізації арештованого майна до остаточного вироку суду, стверджують, що така ініціатива дозволить збільшити надходження до державного бюджету.
Чи дійсно це так?
Ми неодноразово повідомляли, що практика винесення остаточних судових вироків щодо арештованих активів, переданих в управління АРМА, невтішна – лише 1 вирок за всі роки діяльності Агентства. Відповідно, до бюджету було перераховано кошти тільки від одного активу, реалізованого на торгах.
Тому питання реалізації майна в існуючих умовах - не стільки у наповненні бюджету, скільки у необхідності зберегти вартість активів до моменту вироку або завершення кримінальної справи. Адже на практиці розслідування і судові процеси тривають роками і арештоване майно псується або втрачає вартість до фінального рішення суду.
Як реалізація допомагає вирішити цю проблему?
Кошти від реалізованих активів потрапляють на депозит у банку, за рахунок чого відбувається збільшення початкової суми. У разі скасування арешту чи виправдувального вироку кошти разом з відсотками повертаються власнику, у випадку конфіскації – державі.
Важливо, що за такого механізму держава не витрачає ресурси на збереження майна. Тоді як заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.
- Листування в месенджерах, соцмережах та електронною поштою як офіційний доказ Наталя Разиграєва 10:57
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 703
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 412
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 130
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 117
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 16146
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 13090
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 8819
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6342
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4822