Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.07.2016 14:07
Після Варшави: як НАТО допомагатиме Україні?
Останній саміт НАТО, який проходив у Варшаві 8–9 липня, вже встигли охрестити одним із найбільш знакових за всю історію Альянсу. Яке місце у його порядку денному займала Україна і що він приніс нашій державі?
За останні два з половиною роки НАТО зіткнулася з безпрецедентними викликами європейській та євроатлантичній безпеці. Агресивна політика РФ, спрямована на силовий переділ кордонів, загарбання територій сусідніх держав, розв’язання війни задля відновлення свого впливу у регіоні, який Кремль вважає своєю «зоною стратегічних інтересів», загроза стабільності й миру в Європі через розбудову російської військової машини, а ще загроза ісламістського тероризму та європейські внутріполітичні проблеми, пов’язані з Brexit’ом – все це формувало контекст саміту у Варшаві.
З усього переліку загроз чільне місце для Альянсу займає Росія з її агресивною, ревізіоністською політикою, спрямованою на відновлення двополюсного протистояння з Вашингтоном за зразком «холодної війни».
Відтак головна увага лідерів Заходу була прикута до проблеми трансформації існуючих безпекових механізмів для максимально ефективної протидії цій загрозі.
Природно, чільне місце у цих процесах займає Україна.
Наша держава насьогодні володіє унікальним ресурсом, конче необхідним НАТО. Це – безпрецедентний досвід ведення повномасштабних (а тому немислимих для Європи ХХІ століття) бойових дій проти російської армії.
Починаючи від «гібридного сценарію» і закінчуючи повноцінними зіткненнями з використанням важкої бронетехніки, артилерії та піхоти, українські Збройні сили набули практичного досвіду протидії тій основній загрозі, на подолання якої сьогодні спрямовані майже усі наявні ресурси НАТО.
Відтак Альянс виявив цілковиту готовність до підтримки України, затвердивши на засіданні Комісії Україна–НАТО масштабний пакет допомоги нашій державі.
Однак Києву слід об’єктивно оцінювати ситуацію. Очевидно, що для подолання тих складних викликів, перед якими стоять Брюссель і Вашингтон, недостатньо тільки військового професіоналізму й звитяги українських вояків.
У цих складних умовах НАТО потребує набагато надійнішого партнера, який був би в змозі посилити не тільки військову безпеку Альянсу – зрештою, на Заході сподіваються, що до випробування воєнної могутності блоку справа не дійде.
НАТО зацікавлена не лише в сильній українській армії. Нашим Західним союзникам потрібні сильні й професійні українські спецслужби та поліція, чесні суди, ефективна економіка й внутрішня політична стабільність. Саме така Україна може принести ту довгострокову користь Альянсу, якої він потребує.
Відтак, основні напрями застосування прийнятого пакету допомоги Україні концентруються довкола сфер, визначених для цільових трастових фондів ще під час Уельського саміту НАТО у 2014 році – модернізація систем логістичного забезпечення, командування і контролю українського війська, кібернетична безпека, реабілітація поранених військовослужбовців. Ефективні реформи у цих секторах тепер залежатимуть від Києва, від того, наскільки ефективно він зможе використати надану Заходом допомогу. Виконавши це «домашнє завдання» наша країна зможе впевнено рухатися далі.
Тож у нас ще багато роботи, кінцевим результатом якої стане не лише сучасна, ефективна Україна, але й держава – бажаний партнер і повноправний учасник НАТО і ЄС.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1185
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 301
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
Популярне
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 12455
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 9041
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 8884
-
Німецький виробник одягу Gerry Weber закриває всі магазини – бренд викупили іспанці
Бізнес 7307
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
7127
Контакти
E-mail: [email protected]