Оскарження рішень ДВС. Строковість
Чим далі в ліс, тим більше дров. З плином часу державна виконавча служба вже халатніше відноситься до виконання своїх прямих обов"язків. Викликано це багатьма факторами, як об"єктивними так і суб"єктивними. Та чи повинні потерпати від цього учасники провад
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватись згідно зі ст. 13 Закону України "Про державну виконавчу службу", ч.3 ст. 6, ч. 1 ст.12, ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач та інші учасники виконавчого провадження (крім боржника) можуть подавати скарги до начальника відділу , якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до керівника відповідного органу ДВС вищого рівня чи суду.
Та на пленумі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2012 року було встановлено, що оскарження стягувачем та іншими учасникам виконавчого провадження (крім боржника) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби в адміністративному порядку не позбавляє їх можливості звернутися до суду зі скаргою.
Тобто, з урахуванням неквапливості та відвертої незацікавленості розгляду скарг вищестоячим керівництвом ДВС, не є обов’язковим чекати результатів розгляду звернення, яке майже у 100 % випадків не буде задоволено в повному обсязі. Окрім того, процедура притягнення до відповідальності за невиконання рішення начальника відділу або керівника органу ДВС є більш затяжною по часу та неефективною по суті, на відміну від ст. 382 КК України, якою передбачено відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі до 3 років.
Особливо гостро це питання постає в розрізі строковості подачі звернення до суду, так як скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (абзац 2 частини першої статті 385 ЦПК). При цьому, якщо в ЗУ «Про виконавче провадження» зазначений строк, протягом якого виконавець повинен здійснити певні дії і не здійснив їх, то таку поведінку державного виконавця слід розцінювати як відмову у здійсненні дії і відповідно до статті 385 ЦПК обчислювати строк оскарження і початок його перебігу.
Якщо ж обов'язок державного виконавця здійснити певну дію прямо передбачено законом, але строки її вчинення не зазначені (наприклад, виконавець за певних умов зобов'язаний звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини та ін.), то бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли особа прийде до висновку, що ця бездіяльність порушує її права чи свободи, оскільки правопорушення є триваючим.
Відомо, що вразі пропущення встановлено строку з поважних причин суд може поновити його. Доцільно зазначити, що вичерпного переліку підстав, визнаних поважними ЦПК не містить, а тому вони у кожному конкретному випадку розглядаються в залежності від ситуації.
Також важливо знати, що з урахуванням положень Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України….» в рамках цивільного судочинства можуть розглядатися скарги тільки сторін виконавчого провадження (стягувач і боржник ). Інші ж учасники провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право на оскарження до відповідного адміністративного суду.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1175
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 221
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 142
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 15535
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 9986
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8983
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6770
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5468