Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.09.2015 18:07
Україна – НАТО: все крім членства
Візит Генерального Секретаря НАТО Йенса Столтенберга став знаковим для України, оскільки підтвердив стратегічний характер партнерства з Альянсом, надав поштовху для його подальшого розширення та засвідчив повну підтримку НАТО у протистоянні України російсь
Візит Генерального Секретаря НАТО Йенса Столтенбергастав знаковим для України, оскільки підтвердив стратегічний характерпартнерства з Альянсом, надав поштовху для його подальшого розширення тазасвідчив повну підтримку НАТО у протистоянні України російській агресії.Однак, слова щодо можливого членства України в Альянсі звучали хіба що з вустукраїнських лідерів, хоча й були висловлені не у декларативній формі. Чому жНАТО уперто не хоче бачити Україну своїм потенційним членом?
Перша відповідь на цезапитання, яка напрошується, тому що причиною є неоголошена війна України зРосією. Так, дійсно, Антитерористична операція насправді є війною проти агресії Росії. В Альянсі це усвідомлюють і те, щовідбувається на Сході України, називають конфліктом або гібридною війною, алене «антитерористичною операцією». Це словосполучення не звучало з вустСтолтенберга, як і не згадується в документах Альянсу. А отже країну у станіконфлікту, та ще й з однією з найбільших країн світу і постійним членом РБ ООН,в НАТО не візьмуть. Звісно, що такого критерію офіційно немає, і формальноконфлікт не є перешкодою для членства в Альянсі, адже пост-конфліктні та все щенестабільні Боснію і Герцеговину, Македонію і навіть Грузію Альянс розглядає вякості потенційних членів. Однак, можна не сумніватись, що деякі країни-члениНАТО не підтримають рішення щодо членства України, а в Альянсі усі рішенняприймаються консенсусом. Підтвердження цьому знаходимо у ДеклараціїПарламентської Асамблеї НАТО щодо розширення від 18 травня цього року, у якійвідзначено надання до кінця 2015 року запрошення на членство Чорногорії, приєднанняГрузії до Плану дій щодо членства (ПДЧ) як наступний крок та спонукання БіГ іМакедонії до активніших дій в плані набуття членства. Україна ж згадуєтьсятільки в плані проведення реформ за євроатлантичними стандартами.
Принцип одноголосності у прийняттірішення в НАТО є другою причиною, чому Альянс зараз не розглядає Україну яккандидата на вступ. Уявімо, що Україна стала членом НАТО і має можливістьзаблокувати будь-яке рішення Альянсу. Цієї можливості й побоюються в НАТО, аджеУкраїна тільки стала на шлях створення демократичної держави. Ми ще повністю неочистились від пост-радянського минулого. Цей болючий процес триває. Потенційнодвері Альянсу відкриті для України, що закріплено було ще у ДеклараціїБухарестського саміту 2008 року. Однак, НАТО може погодитись на членство України,коли процеси демократичних перетворень в нашій державі стануть незворотними, а стратегічнийзовнішньополітичний курс України не буде залежати від бажання одного взятогополітика, як це трапилось у 2010 році, коли за вказівкою Януковича назаконодавчому рівні була фактично зупинена євроатлантична інтеграція України. Насьогодні, як відзначив Президент Порошенко під час зустрічі із Генсеком НАТО,курс України на євроатлантичну інтеграцію вже закріплено в Стратегіїнаціональної безпеки й Воєнній доктрині нашої держави, а більше 60 відсотківукраїнців хочуть бачити Україну членом Альянсу. Але ж і до 2010 рокуєвроатлантична інтеграція була документально закріпленим пріоритетом зовнішньоїполітики України, а потім була викреслена попередньою владою, що фактично знялонашу державу із порядку денного НАТО як його потенційного члена. Й до сьогодніУкраїна чітко не заявила про намір вступити до НАТО – однією з основних цілейСтратегії національної безпеки України визначено лише «формуванняумов для вступу в НАТО».
Демократичні перетворення і реформи – цете, на чому неустанно наголошує Альянс. «НАТО може покластися на Україну, аУкраїна може покластися на НАТО… НАТО продовжить підтримувати Україну у їїреформах», - наголосив Йенс Столтенберг. В Україні має бути встановлене ізакріплене верховенство права, створена дієва система державного управління,система народовладдя, а не управління однією чи декількома політичними силами.Така система має забезпечувати стабільне існування держави, надійне і прозорефункціонування державних інституцій, незмінність зовнішньополітичного курсу.
В цілому ж, НАТО наголошує тільки напоглибленні стратегічного партнерства, адже Україна перебуває на передовомурубежі протидії російській агресії. Альянс усіляко підтримуватиме і допомагатимеУкраїні у цій боротьбі. «Незаконна анексія Криму Росією і її військові дії наСході України є серйозним викликом Україні, але й також безпеці Європи», -наголосив Столтенберг. Але членство Україні поки що не світить, та й не чітковизначене як вектор зовнішньої політики. До членства Україні треба перемогти упротистоянні російській агресії, відновити територіальну цілісність іперетворитись на дійсно європейську державу. В нинішній ситуації не НАТОгарантуватиме нам безпеку, а саме Альянс очікує, що ми забезпечимо безпеку йогокраїн-членів і не допустимо розповзання російської агресії до його рубежів.НАТО не хоче прямого військового зіткнення з Росією. «НАТО не шукаєконфронтації з Росією», - заявив Генсек Альянсу. Ця роль відведена Україні, атому й членом її в Альянсі поки що не бачать, адже членство вимагатимевтручання усіх країн-членів в конфлікт з Росією. Поки що ж НАТО допомагатимеУкраїні в протистоянні Росії, подальшому зміцненні обороноздатності та реалізаціївнутрішніх реформ.
Перша відповідь на цезапитання, яка напрошується, тому що причиною є неоголошена війна України зРосією. Так, дійсно, Антитерористична операція насправді є війною проти агресії Росії. В Альянсі це усвідомлюють і те, щовідбувається на Сході України, називають конфліктом або гібридною війною, алене «антитерористичною операцією». Це словосполучення не звучало з вустСтолтенберга, як і не згадується в документах Альянсу. А отже країну у станіконфлікту, та ще й з однією з найбільших країн світу і постійним членом РБ ООН,в НАТО не візьмуть. Звісно, що такого критерію офіційно немає, і формальноконфлікт не є перешкодою для членства в Альянсі, адже пост-конфліктні та все щенестабільні Боснію і Герцеговину, Македонію і навіть Грузію Альянс розглядає вякості потенційних членів. Однак, можна не сумніватись, що деякі країни-члениНАТО не підтримають рішення щодо членства України, а в Альянсі усі рішенняприймаються консенсусом. Підтвердження цьому знаходимо у ДеклараціїПарламентської Асамблеї НАТО щодо розширення від 18 травня цього року, у якійвідзначено надання до кінця 2015 року запрошення на членство Чорногорії, приєднанняГрузії до Плану дій щодо членства (ПДЧ) як наступний крок та спонукання БіГ іМакедонії до активніших дій в плані набуття членства. Україна ж згадуєтьсятільки в плані проведення реформ за євроатлантичними стандартами.
Принцип одноголосності у прийняттірішення в НАТО є другою причиною, чому Альянс зараз не розглядає Україну яккандидата на вступ. Уявімо, що Україна стала членом НАТО і має можливістьзаблокувати будь-яке рішення Альянсу. Цієї можливості й побоюються в НАТО, аджеУкраїна тільки стала на шлях створення демократичної держави. Ми ще повністю неочистились від пост-радянського минулого. Цей болючий процес триває. Потенційнодвері Альянсу відкриті для України, що закріплено було ще у ДеклараціїБухарестського саміту 2008 року. Однак, НАТО може погодитись на членство України,коли процеси демократичних перетворень в нашій державі стануть незворотними, а стратегічнийзовнішньополітичний курс України не буде залежати від бажання одного взятогополітика, як це трапилось у 2010 році, коли за вказівкою Януковича назаконодавчому рівні була фактично зупинена євроатлантична інтеграція України. Насьогодні, як відзначив Президент Порошенко під час зустрічі із Генсеком НАТО,курс України на євроатлантичну інтеграцію вже закріплено в Стратегіїнаціональної безпеки й Воєнній доктрині нашої держави, а більше 60 відсотківукраїнців хочуть бачити Україну членом Альянсу. Але ж і до 2010 рокуєвроатлантична інтеграція була документально закріпленим пріоритетом зовнішньоїполітики України, а потім була викреслена попередньою владою, що фактично знялонашу державу із порядку денного НАТО як його потенційного члена. Й до сьогодніУкраїна чітко не заявила про намір вступити до НАТО – однією з основних цілейСтратегії національної безпеки України визначено лише «формуванняумов для вступу в НАТО».
Демократичні перетворення і реформи – цете, на чому неустанно наголошує Альянс. «НАТО може покластися на Україну, аУкраїна може покластися на НАТО… НАТО продовжить підтримувати Україну у їїреформах», - наголосив Йенс Столтенберг. В Україні має бути встановлене ізакріплене верховенство права, створена дієва система державного управління,система народовладдя, а не управління однією чи декількома політичними силами.Така система має забезпечувати стабільне існування держави, надійне і прозорефункціонування державних інституцій, незмінність зовнішньополітичного курсу.
В цілому ж, НАТО наголошує тільки напоглибленні стратегічного партнерства, адже Україна перебуває на передовомурубежі протидії російській агресії. Альянс усіляко підтримуватиме і допомагатимеУкраїні у цій боротьбі. «Незаконна анексія Криму Росією і її військові дії наСході України є серйозним викликом Україні, але й також безпеці Європи», -наголосив Столтенберг. Але членство Україні поки що не світить, та й не чітковизначене як вектор зовнішньої політики. До членства Україні треба перемогти упротистоянні російській агресії, відновити територіальну цілісність іперетворитись на дійсно європейську державу. В нинішній ситуації не НАТОгарантуватиме нам безпеку, а саме Альянс очікує, що ми забезпечимо безпеку йогокраїн-членів і не допустимо розповзання російської агресії до його рубежів.НАТО не хоче прямого військового зіткнення з Росією. «НАТО не шукаєконфронтації з Росією», - заявив Генсек Альянсу. Ця роль відведена Україні, атому й членом її в Альянсі поки що не бачать, адже членство вимагатимевтручання усіх країн-членів в конфлікт з Росією. Поки що ж НАТО допомагатимеУкраїні в протистоянні Росії, подальшому зміцненні обороноздатності та реалізаціївнутрішніх реформ.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1206
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 333
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 101
Популярне
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 17515
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
14433
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11344
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 11070
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6870
Контакти
E-mail: [email protected]