Новий регулятор у сфері транспорту: що пропонується у новому законопроєкті?
Пропонується створення нового державного регулятора у сфері залізничного, водного та повітряного транспорту
Законопроєктом №2699 пропонується створити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (НКРТ)! Пропонується регулювати діяльність суб’єктів природних монополій на ринках транспортних послуг та суміжних ринках.
Окрім діяльності суб’єктів природніх монополій у сфері транспорту, новий НКРТ регулюватиме діяльність суміжних ринків, а саме внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим та морським транспортом (про це йде мова у статті 3 законопроєкту). Варто відзначити, що державне регулювання на ринку авіаційних перевезень суперечить статті 22 Регламенту Європейського парламенту та Ради №1008/2008 від 24.09.2008 року, міжурядовим угодам про повітряне сполучення.
Тобто пропонується значно розширити державне регулювання на сфери, ціни на яких є вільними та конкурентними.
Державне регулювання сфер, де діють вільні та конкурентні ціни, є концептуально неприйнятним з точки зору реформування транспортної галузі.
Запропонована модель фінансування діяльності НКРТ, коли фінансування передбачається за рахунок не тільки суб’єктів природних монополій, а інших учасників ринку, коло яких чітко не визначено, є додатковим фінансовим навантаженням на ринок та прихованим оподаткуванням.
Додаткові фінансові витрати приватного бізнесу призведуть до збільшення вартості логістичних послуг та зменшенню конкурентоспроможності вітчизняних операторів на міжнародних ринках.
Механізм затвердження кошторису Регулятора після його погодження з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету вже в свій час законодавчо пропонувався щодо Національного регулятора в енергетичній сфері, однак був змінений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» на такий, при якому центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за обґрунтованим поданням Регулятора погоджує внесення змін до кошторису та плану спеціального фонду бюджету, у разі необхідності вносить відповідні зміни до розпису державного бюджету.
Новий центральний орган виконавчої влади не буде мати чітко визначеного самостійного предмета регулювання.
По суті НКРТ нічим від Міністерства інфраструктури відрізнятися не буде.
Запропонований законопроєктом механізм формування Конкурсної комісії виключно Кабінетом Міністрів України без залучення представників Верховної Ради, профільних та міжнародних експертів ставить під сумнів прозорість конкурсу та незалежність НКРТ.
Формулювання щодо можливості присутності на засіданнях Конкурсної комісії з правом дорадчого голосу представників міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною, а також народних депутатів України, містять широкі дискреційні повноваження, що відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи є корупціогенним фактором.
Система державного регулювання у сфері транспорту не зводиться до діяльності лише одного органу – НКРТ, адже фактично суб’єктів регулювання значно більше. Наприклад, у сфері залізничного транспорту, крім НКРТ, державне управління у сфері залізничного транспорту пропонується здійснювати Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на залізничному транспорті, державною спеціалізованою експертною установою з технічного розслідування подій на транспорті, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах їх повноважень (норми статті 5 розділу ІІ законопроекту 1196-1, який зараз знаходиться на розгляді Верховної Ради України).
З одного боку дія цього закону має поширюватися на діяльність суб’єктів природніх монополій у сфері транспорту, а з іншого запропоновано не поширювати на НКРТ дію положень закону щодо Національних комісій регулювання природних монополій.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2850
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1935
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1741
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1454
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1254