Перехід права власності на автомобіль: "ламаємо" практику
Право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу: чи дійсно так?
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (надалі – КЦС ВС) у своїй постанові від 30 жовтня 2019 року по справі № 683/2694/16-ц вказав на те, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу.
Після цього, цей «залізний постулат» від КЦС ВС, який носить рекомендаційний характер, взяли до своєї роботи і інші судді. І тут, на наше глибоке переконання, почалося формування досить однобічної судової практики.
Не оминув зазначену практику і слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда, який при розгляді клопотання слідчого про арешт майна підозрюваного відкинув доводи захисника про наявність нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 25 березня 2020 та підтримав позицію Верховного Суду, викладену у зазначеній вище постанові КЦС ВС, зазначивши, що захисником не було надано будь-яких доказів з приводу того, що вказаний у клопотанні автомобіль перереєстровано уповноваженим на те органом (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88464847).
Чому ми не можемо погодитись з такою позицією слідчого судді?
А тому, що, на наш погляд, поверхнево взяте положення із зазначеної вище постанови КЦС ВС призвело до значного обмеження речових прав особи.
Так, якщо уважно вчитатись в текст зазначеної вище постанови КЦС ВС, то можна звернути увагу на той факт, що Верховний Суд у своїй постанові зробив акцент саме на договорі купівлі-продажу, який було вчинено у простій письмовій формі.
Що ж, звертаємося до підзаконних нормативно-правових актів.
У відповідності до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (далі - Порядок), - документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на
транспортний засіб.
Так чи може такий прецедент застосовуватися ?!
Частиною 8 Порядку встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Тобто, у покупця (нового власника) є 10 діб, для того, щоб перереєструвати транспортний засіб, інакше він несе адміністративну відповідальність в порядку, передбаченому законодавством.
Так все ж таки йде мова про реєстрацію транспортного засобу, а не права власності на нього.
Таким чином, правова природа реєстрації транспортного засобу жодним чином не пов’язана з переходом права власності на нього.
Зазначену позицію підтримав Кропивницький апеляційний суд, визнавши ухвалу першої інстанції незаконною http://reyestr.court.gov.ua/Review/88666351
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 751
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 539
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 185
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 59504
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
30301
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12882
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 12802
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 9998