Держава vs Бізнес
Держава переживає важкі часи економічної кризи, тому її винахідливість із наповнення скарбниці досягла небувалих масштабів.
Робиться це за допомогою вже порослого поганою славою механізму блокування податкових накладних, причому з таким відвертим нахабством, що призвело до спільного обурення бізнесу.
Як інструмент працює?
Усі підприємства повинні реєструвати податкові накладні під час роботи з контрагентами – це стандартна процедура, без якої операція неможлива. З початку 2020 року, окрім масових позапланових перевірок, ДФС активно блокує податкові накладні за допомогою системи моніторингу та робить це з особливим азартом. Як правило, реальна причина такого блокування у рішенні не вказується, як і необхідний перелік документів для розблокування накладної.
Бухгалтер розгублено знизує плечима, і тут зовсім не в компетенції бухгалтера.
Хто не ризикує...
Однією з основних причин блокування накладних є так звана «ризикованість операцій платника податків». При цьому у рішеннях ДФС не вказується, у чому саме проявляється ризикованість, а критерії такої ризикованості, затверджені Постановою КМУ №1165, сформульовані так розмито, що їх можна застосувати до будь-якої операції чи компанії (було б бажання, а бажання є).
Годівниця для можновладців
Держава таким чином створила узаконену «годівницю», а фіскали отримали ефективний гачок для здирства. При цьому заповітною золотою рибкою може стати кожна потенційно прибуткова компанія та операція на круглу суму. Саме за таких умов є великий ризик того, що ваша операція не пройде фейс-контроль системи автоматичного моніторингу, покликаної визначати ризикові операції.
Наслідки для підприємства неабиякі: зупиняється весь бізнес-процес, контрагент втрачає можливість скористатися податковим кредитом, а компанії змушені сплачувати подвійні податки. За такого навантаження робота бізнесу ітиме на шкоду.
Серед компаній, що попалися на такий гачок, вже відома неофіційна схема вирішення питання, яку пропонують працівники фіскальних органів. За інсайдерською інформацією комісійні їх допомогу становлять 2,5 – 3 % від валового обсягу операції.
Оскарження ж в адміністративному порядку на законних підставах не веде до результату, а судовий процес може розтягнутися на 4-5 місяців. Тому багатьом компаніям доводиться йти на такі компроміси із совістю.
Складно заперечувати очевидне: подібні ноу-хау топлять і так слабкий український бізнес і добивають ті компанії, які й так ледве тримаються на плаву. Так, замість державної підтримки у вигляді компенсацій та пільг за вимушений простий, український бізнес зазнає постійного тиску.
Проблема ще й у тому, що постраждалі компанії з очевидних причин не готові говорити про проблему публічно, але коли фіскальний рекет став проблемою глобального масштабу, мовчати вже не стало сил. Тому обурені представники бізнесу за допомогою великих бізнес-асоціацій нещодавно звернулися до держави (КМУ, Міністерства фінансів та ДПС України) з вимогою припинити свавілля: https://eba.com.ua/pochastishaly-vypadky-blokuvannya-reyestratsiyi-pdv-nakladnyh-eva/
Сподіваємось, що нас почують! А українському бізнесу зараз залишається сказати одне: «Дякую, що живий!».
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1203
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 328
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 100
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 16905
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
13002
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
11388
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11168
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 10483