Земля в руках громади: що змінює довгоочікуваний закон про "земельну децентралізацію"
Нова "земельна конституція", або навіщо передавати землі в руки громадам? Головне про закон №2194
Земельна децентралізація після років боротьби нарешті стартувала в Україні. Запуск відбувся на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» після підписання президентом Володимиром Зеленським законопроекту №2194 про передачу земель в управління громадам.
Позаду понад 3 тисяч поправок, суперечки в сесійній залі та безліч міфів навколо нової так званої «земельної конституції». А що ж попереду? Чого українцям чекати від ухваленого закону?
Ключова норма документу – майже всі землі за межами населених пунктів переходять з державної у комунальну власність, насамперед мова йде про сільськогосподарські території.
За органами виконавчої влади залишаються функції розпоряджатися землею, але лише щодо окремих категорій – оборонного чи природоохоронного призначення.
Безумовно, це дасть можливість ефективно використовувати потенціал кожної окремої території. До того ж земельні відносини відчутно еволюціонують, адже краще регулюватиметься сама передача землі у власність, ведення документації та оцінка ділянок.
Як громади будуть управляти землею?
До ухвалення закону №2194 землями розпоряджалася Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру України, яка фактично виконувала роль монополіста. Тепер ця законодавча прогалина усунена – всі функції переходять до територіальних громад та органів місцевого самоврядування, а саме:
• громади мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності та затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів;
• державний контроль за використанням та охороною земельних ділянок – від нині відповідальність обласних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.
Проте важливий момент – частина функцій ж таки залишається у Держгеокадастру, що сприятиме зменшенню корупції в земельній галузі. Адже розподіл функціоналу в перспективі створить конкуренцію між державним, самоврядним і громадським контролем.
Граємо за новими земельними правилами
Закон щодо земельної децентралізації в принципі змінює систему управління земельними відносинами. До прикладу скасована економічна оцінка землі у складу землеоцінюючих робіт. Востаннє цей інструмент застосовувався у 1988 році, а в країнах з розвинутою економікою він і зовсім відсутній.
Що важливо – скасовані й два інститути: Державної експертизи землевпорядної документації та Агрохімічної паспортизації земель. Натомість впроваджується «добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою» ─ роботи будуть рецензуватися сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше 2-х років.
Чи не найголовнішою зміною документу є надання публічного доступу до технічної документації з оцінки якості ґрунтів та нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Тобто доступ до цієї інформації тепер відкритий для всіх учасників земельного ринку.
Загалом закон про передачу земель ОТГ — крок вперед до спрощення доступу до земельних ресурсів, впровадження цифрової трансформації земельних відносин та розширення повноважень територіальних громад.
Тепер українські аграрії чекають на підписання ще одного важливого законопроекту –№2195 щодо електронних аукціонів. Публічні торги — це дієвий інструмент протидії корупції. Громади, як власники землі, отримуватимуть завдяки аукціонам більше коштів.
Так, українські землі й до цього продавали та купували, проте незрозумілі правила гри на земельному ринку породили «тінь». Тепер Україна наближається до рівня розвиненого світу, в якому для оформлення документів не потрібно «їхати верхи тиждень», натомість всі питання вирішуватимуться швидко в електронному вигляді.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1167
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 212
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 13474
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 9598
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8962
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6753
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
5183