Фіскалізація сприяла детінізації ринку побутової техніки та електроніки
Ринок побутової техніки та електроніки завдяки фіскалізації розрахунків, яка відбулась у 2017 році, почав виходити з тіні та нарощувати легальні обсяги продажів, з яких сплачуються податки до бюджету.
Легальний бізнес левову частину свого часу витрачає не на розвиток, капіталізацію та масштабування, а на боротьбу з нелегальним імпортом, який потрапляє в країну за різними схемами: від чорної контрабанди лісосмугами до поштових відправлень на фіктивних отримувачів.
Товарна група «електроніка та устаткування» сьогодні є лідером у контрабандних поставках в Україну – 21% від загального об’єму нелегального імпорту.
Конкурувати за таких умовах досить складно, бо з товару який не пройшов офіційне оформлення на митниці не сплачені податки – ПДВ та митні збори. Такий товар стає дешевшим від офіційно ввезеного на суму цих податків, а це мінімум 20% ПДВ.
Але навіть у таких умовах частка легального бізнесу, яка сплачує податки та працює в полі цивілізованих правил торгівлі, стає все більше, після впровадження у 2017 році фіскалізації галузі.
31 жовтня ДПС України поінформувало про результати комплексних заходів контролю за здійсненням господарських операцій на ринку побутової техніки та електроніки. Головний висновок – ринок, завдяки фіскалізації розрахунків проведеному у 2017 році, почав поступово виходити з тіні та нарощувати легальні обсяги продажів, з яких сплачуються податки до бюджету, зокрема на прикладі ПДВ, що є ключовим податком на споживання.
Як представник ринку, хочу не тільки погодитись з оцінкою податкової служби, а і запропонувати ще декілька цифр та фактів, що свідчать про позитивний вплив фіскалізації розрахунків на зниження рівня зловживань та уникнення оподаткування.

Як видно з таблиці, останні три роки обсяги зростання ринку побутової техніки та електроніки є меншими, ніж динаміка сплати ключових податків для компаній (ПДВ та податку на прибуток). При цьому, галузева тенденція зростання обсягів сплачених сум ПДВ та податку на прибуток є більшою ніж в цілому по Україні.
Більш того, у контексті сплати податку на прибуток, компанії, що здійснюють оптову торгівлю на ринку побутової техніки та електроніки, демонструють навіть ще більш жваву динаміку зростання платежів до бюджету - за КВЕДами 46.51 «Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням» та 46.52 «Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього» відповідно +101% та +99%.
Тобто, як окремі гравці ринку, так й галузь в цілому стає більш прозорою та відповідальною перед державою, сплачуючи все більше податків до бюджету.
У 2019 році держава пішла далі у стимулюванні бізнесу до детінізації, а саме впровадила прогресивні норми у Законах 128 та 129. Зокрема, запустили програмне РРО, що дозволить відмовитись від дорогих касових апаратів, впровадили фіксацію обсягів торгівлі для спрощеної системи оподаткування, яка, на жаль, часто використовується схемним бізнесом для уникнення сплати податків та обліку товарів. Збільшили відповідальність за невидачу фіскального чеку та впровадили мотивацію для споживача слідкувати за виданими розрахунковими документами. Легальний бізнес підтримав такі новації, та вважає, що вони дадуть можливість зменшити потік нелегального імпорту, через зменшення попиту на нього, бо можливість його реалізувати всередині країни значно зменшиться, а ризики та відповідальність зростуть.
Але, здається, голос легального бізнесу, що сплачує податки, не чути. Бо депутати реєструють законопроекти 3853-1 та 3853-2, які повністю відміняють контроль за здійсненням господарських операцій, то вирішують відкласти фіскалізацію та відповідальність продавця на рік. Для чого знов занурювати галузь у тінь? Який зиск вкладають народні депутати у відміну контролю та занурення економіки у тінь?
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2859
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1941
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1750
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1458
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1264