Загрози бюджетної війни
Затягування бюджетного процесу не має жодних виправдальних мотивів. Чим довше парламент і уряд шукають компроміс, тим більше ускладнюється фінансово-економічна ситуація в країні.
Затягування бюджетного процесу не має жоднихвиправдальних мотивів. Чим довше парламент і уряд шукають компроміс, тим більшеускладнюється фінансово-економічна ситуація в країні. По-перше, тому, що МВФ недасть згоди на виділення чергового (третього) кредитного траншу без ухваленнябюджету-2016. По-друге, валютний ринок завжди чутливо реагує на непередбачуваністьбюджетного процесу, що підвищує девальваційні очікування бізнесу і громадян. Якнаслідок, гривня постійно знецінюється. Нарешті, в умовах відсутності головногофінансового документа країни жоден іноземний інвестор не ризикуватиме вкладатикапітал у вітчизняну економіку.
Як відомо, причиною труднощів в розробці нового бюджетустали суперечності між концепціями уряду і парламенту, які передбачають різнепризначення майбутнього закону. Так, міжнародні кредитори України, насампередМВФ, вимагають безпечного рівня держборгу та відносно збалансованого бюджету,для чого треба розширити податкову базу і оптимізувати видатки казни, простішекажучи, зменшити соціальні витрати. Відтак ключем до розробки нового кошторисує саме податкова реформа, адже чинна податкова система не спроможна забезпечитинові надходження до державного бюджету.
Урядовий проект передбачає поступове зниження податковогонавантаження, зокрема не стільки зменшення податкових ставок, скільки змінумоделі оподаткування. Даний варіант реформи розрахований на дефіцит бюджету врайоні 60 млрд гривень. Натомість парламент пропонує більш радикальні кроки,насамперед, полегшити податковий тягар на фонд заробітної плати іпідприємницьку діяльність вже найближчим часом. Проект профільного комітетуРади відповідно передбачає дефіцит на рівні 200 млрд гривень.
Не стану сперечатися з приводу того, що пропозиціїКабміну є більш поміркованими і, можливо, більшою мірою задовольняють вимогиміжнародних кредиторів. Але вони не передбачають жодних інструментів, які бдозволили вберегти населення від тотального зубожіння в умовах глибокоїекономічної кризи. Від нас вимагають політики жорсткої економії, і це єстандартним рецептом економічного оздоровлення від МВФ, однаково застосовуванимдо всіх його позичальників. Але, якщо тим же грекам чи португальцям є щоекономити, то про яку економію можна говорити у випадку більшості українців,які ледь зводять кінці з кінцями, виживаючи на мінімальну пенсію і зарплату?Відтак, які б цілі ми не переслідували, не можна жертвувати своїми ж громадянами,межа добробуту яких не понижується просто тому, що її нікуди більше знижувати.
Крім того, малому і середньому бізнесу, підприємницькійініціативі слід нарешті дати можливість вільно дихати. Якщо сьогодні нестимулювати бізнес, то долати наслідки кризи просто не буде кому.
Таким чином, задоволення вимог наших партнерів не повинноприносити в жертву здатність громадян виживати в непростих умовах.
Бюджетний компроміс між урядом і парламентом має бутизнайдений в найближчі терміни. Переконаний, якщо прибрати з дискусій сутополітичну складову, порозуміння можна легко досягнути. При цьому недопустимоповторювати минулі помилки, голосуючи за чистий аркуш паперу, а потім додаючи вкабінетах потрібні норми до прийнятого закону. Бюджет треба прийняти, але зробитице слід адекватно – без політики і поспіху в передноворічну ніч.
- Участь другого з батьків у вихованні дитини після розлучення: що каже закон? Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 370
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 359
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 245
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 201
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
68540
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 28290
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22564
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 21066
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 10412