Значення системи біржового моніторингу та як вона працює
Продаж державних ресурсів на конкурентних торгах є надзвичайно важливим та необхідним.
Продаж державних ресурсів на конкурентних торгах є надзвичайно важливим та необхідним, оскільки він приносить додатковий дохід власникам активів, робить ринок збалансованим, відкритим та інвестиційно привабливим.
Говорячи про ефективні біржові торги, переважна більшість думає лише про сам процес подачі заявок, інструменти та механізми он-лайн аукціонів, а також про конкуренцію на них.
Так, це одні з основних аспектів процесу, але далеко не єдині, оскільки результати торгових сесій це лише, якщо не початок, то приблизно середина шляху з повного циклу придбання біржового товару.
Далі йдуть процеси заключення договорів, розрахунків та фактичного відвантаження або постачання ресурсу. І якщо різні системи продажу контролюють їх лише до етапу підписання протоколу чи договору, то ліцензовані товарні біржі проводять моніторинг дій учасників ринку на всіх зазначених вище етапах аж до повного завершення угоди.
Чому це важливо?
По-перше, й продавцю й чесному покупцю необхідне саме реальні розрахунки та відвантаження ресурсу. Зрив цих операцій неодмінно приносить витрати та збитки одній із сторін. Для прикладу: якщо державний лісгосп на торгах реалізує деревину, зарезервує її на складі, а недобросовісний учасник не проведе необхідні розрахунки та не забере відповідний кругляк, то лісгосп просте втрачає кошти, які мав би отримати, отримує надлишкове затоварювання складів, заготовлена деревина протягом часу очікування псується та в подальшому зможе бути реалізована за значно меншою ціною.
По-друге, при наявності великої кількості подібних зривів контрактів призводять до певного розбалансування ринку. Тобто певні його учасники свідомо іноді аномально завищують ціну на торгах з метою нашкодити один-одному, в результаті чого може спостерігатися штучне зростання середньозважених цін на ресурс, який в реальності не відповідає реальній ситуації, але на який в подальшому мають орієнтуватися учасники ринку. Тому одним з головних завдань моніторингу біржі - це не допустити такої ситуації, оскільки біржові індекси є одним із основних інструментів, який дозволяє учасникам ринку орієнтуватися в цінових діапазонах.
По-третє, знову ж таки на прикладі деревини. Нерідко, відверто з різних причин, покупець з продавцем не можуть дійти згоди чи відповідає фактично заготовлений ресурс критеріям, які були описані на торгах. В результаті чого виникає спірна ситуація, в яку раніше в інших системах ніхто з операторів торгових систем не занурювався. В результаті чого як лісгоспи так й покупці мали можливості для певного роду шантажу, маніпуляції та зловживань. Сьогодні ж завдяки функції моніторингу та мережі агентів біржі, всі такі ситуації аналізуються та вирішуються за участю всіх сторін: покупець, біржа, продавець. Чесні покупці та продавці можуть бути впевненими, що вони будуть захищеними біржою від відповідного виду маніпуляцій та зловживань.
Як працює система моніторингу?
Біржа здійснює постійний моніторинг порушення учасниками своїх зобов’язань з укладення договору купівлі-продажу необробленої деревини/деревини дров’яної/пиломатеріалів за результатами біржових торгів та/або обов’язку з розрахунків та/або обов'язку з приймання та/або обов'язку з поставки необробленої деревини/деревини дров’яної/пиломатеріалів за договором купівлі-продажу.
Також учасник аукціону, чиї права були порушені, може з власної ініціативи повідомити Біржу листом про такі порушення та надати відповідні підтверджуючі документи (копію договору, виписку з рахунку та інше).
За фактом виявлення Біржею ознак порушення учасниками своїх зобов’язань та/або повідомлення Біржі про порушення зобов’язань учасником, права якого були порушені, Біржа самостійно або спільно з агентом, якого було залучено Біржею до проведення аукціону, проводить перевірку, збираючи і аналізуючи отримані документи, пояснення учасників, іншу інформацію, в тому числі, але не виключно про підготовку до аукціону, про проведення аукціону, про підписання біржового (аукціонного) свідоцтва, які можуть бути доказом при розгляді питання застосування санкцій до учасника.
За результатами вивчення виявленого порушення учасником своїх зобов’язань Біржею готується розширений звіт.
Рішення про застосування санкцій приймається Біржовим комітетом на підставі розгляду розширеного звіту.
Біржа інформує учасників про результати розгляду звернення про порушення шляхом направлення відповідного повідомлення на їх електронні адреси.
Рішення про застосування санкцій оприлюднюється на вебсайті Біржі та вебсайті агента, у випадку його залучення до проведення аукціону.
До учасника, який порушив вимоги Регламенту та інших внутрішніх документів Біржі, можуть бути застосовані фінансові сакції у вигляді штрафу. Розмір, порядок сплати санкції у вигляді штрафу визначається рішенням Біржового комітету.
Біржа також має право застосувати санкції у вигляді: - утримання гарантійного внеску;
- недопущення учасника на певний термін до участі в аукціонах (біржових торгах);
- заборона бути ініціатором аукціонів (біржових торгів);
- припинення членства на Біржі.
Як бачимо, що біржовий моніторинг на ринку кругляку це важкий, клопіткий, затратний, але необхідний процес.
Станом на сьогодні, протягом 2022 року, на ринку деревини вже застосовано 249 санкції до учасників через не виконання своїх зобов’язань з розрахунків та приймання необробленої деревини за договором купівлі-продажу, неукладення договору купівлі-продажу необробленої деревини з продавцем за результатами аукціонів з продажу необробленої деревини. Учасники-порушники не були допущені до участі у біржових торгах (аукціонах), які були ініційовані відповідними продавцями, які були ініційовані продавцями окремої області України та які були ініційовані будь-яким учасником незалежно від регіону на певний період часу. Також до учасників були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу.
Й головне, на чому хотів би наголосити, що метою здійснення біржового моніторингу є не покарання та накладання санкцій, а захист ринку та його учасників від маніпуляцій та розбалансування.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2859
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1941
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1750
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1458
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1264