Гемблінг по-королівськи: досвід Великобританії
Світовий гемблінг активно розвивається та продовжує зростати. За результатами досліджень SBC CIS, станом на 2020 рік ринок онлайн-гемблінгу оцінювався в $65,316 млрд.
У 2023 за прогнозами консалтингової компанії Grand View Research та Business Research він сягатиме $93 млрд, що на 40% більше, ніж сьогодні. А у 2027 році досягне загального розміру в $128,154 млрд. Це демонструє зростання на рівні вище 10% на рік.
Такий ріст відбувається через сукупність факторів. Основний - бурхливий розвиток онлайн-сегменту. Популярність мобільних додатків, які дозволяють користувачам грати в різні азартні онлайн-ігри на своїх смартфонах та швидке поширення інтернет-зв'язку в різних регіонах та країнах полегшили доступ до розважальних онлайн-платформ. Мобільні додатки впевнено посідають перші позиції у сфері азартних ігор майбутнього. Наприклад, показник користувачів, які грають у казино з мобільних пристроїв виріс з 10% у 2017 до 75% у 2019.
Український ринок гемблінгу тільки зароджується і є відносно молодим. Проте вже має своїх фаворитів, достатньо впевнено себе почуває і навіть в умовах воєнного стану продовжує підтримувати економіку країни. Україна є активним гравцем у світовому ринку гемблінгу. Ми слідкуємо за трендами, тенденціями та досвідом європейських колег та аналізуємо, чи спрацює це в реаліях нашої країни.
Найяскравішим прикладом розвитку гемблінгу в Європі є Великобританія. Останні 20 років розважальна сфера в цій країні активно розвивається. Тому більшість експертів ставлять в приклад досвід саме цієї країни в контексті легалізації ринку азартних ігор. В юридичному полі Великобританія зазнавала багато викликів та має вже налагоджений апарат регулювання. Давайте порівняємо досвід Сполученого Королівства та визначимо де є паралелі, а де суттєві відмінності з українським юридичним полем.
Почнемо з історії. Азартні ігри в Британії були дозволені з 60-х рр. Проте новим етапом в розвитку гемблінгу, а отже і новітньої історії став Закон про азартні ігри в 2005 році. Цей Закон, зокрема, запровадив нову структуру захисту дітей та дорослих з вразливих категорій, а також запровадив регулювання інтернет-казино. В рамках цього закону в 2007 році було створено комісію з регулювання індустрії — UK Gambling Commission (UKGC). UKGC веде діяльність від імені урядового Департаменту з питань цифрових технологій, культури, медіа та спорту (DCMS). З 2010 року британська комісія також має в своєму складі підрозділ, який окремо регулює беттінг — Sports Betting Intelligence Unit (SBIU). Тут бачимо деякі відмінності з юридичним полем України: Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не має в своїй структурі таких підрозділів. Більше того, в листопаді 2022 взагалі анонсовано законопроєкт про ліквідування КРАІЛ та мету створити автоматичну видачу ліцензій за вичерпними критеріями.
З 60-х рр. суспільство Сполученого Королівства значно ліберазувалось. Юрисдикція гемблінг-індустрії країни вважається досить регульованою. Через це існує думка, що у Британії не легко отримати ліцензію. Їх загалом три:
- Ліцензія на керування.
- Ліцензія на персональну діяльність.
- Операційна ліцензія на: ставки, бінго, казино, лотереї, програмне забезпечення для азартних ігор, ігрові автомати.
Також існує комісія на приміщення для гральних закладів, але її видає місцева влада, а не Комісія. Перелік видів діяльності та осіб, зобов'язаних мати відповідну ліцензію, передбачено Законом. Ліцензію компанії зобов'язані отримувати у гральної комісії, попередньо зібравши великий пакет документів. До переліку входять не тільки первинні документи компанії, але і статутні: бізнес-план, фінансовий план на рік тощо. Додаткові документи можуть зробити процес підготовки подачі заяви на дозвіл реалізації бізнесу довгим.
Саме повний пакет документів стає вирішальним фактором при нарахуванні вартості ліцензій, комісій та податків. Суми залежать від багатьох показників: річного валового прибутку, типу грального закладу, кількості закладів і т.і. Наприклад, податки організатори азартних ігор в Англії наступні:
- Наземне казино — від 15 до 50% від прибутку;
- Ігрові автомати — 5%, 20% або 25% від прибутку залежно від типу грального автомата;
- Беттінг — 15% прибутку, за винятком ставок на фінансовий спред (3%) та інші спред ставки (10%);
- Бінго — 10% прибутку;
- Лотерея — 12% від обороту;
- Азартні ігри, що проводяться віддалено (в тому числі онлайн) — 21% прибутку.
Оператори азартних ігор у Сполученому королівстві впевнено посідають лідуюче місце серед секторів, що найбільше збагачують економіку держави. Так, наприклад тільки за 2019 рік згідно звіту компанії Ernst&Young, гемблінг в Британії сплатив до бюджету країни понад $6 млрд.
Порівняємо з податковою картиною України. Організатори азартних ігор сплачують:
- Податок на прибуток для організаторів азартних ігор – ставка 18%;
- Податок на дохід з використання гральних автоматів – 10% доходу;
- Податок на дохід з букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) – 18% доходу, зменшеного на суму виплат гравцю;
- Податок на дохід з випуску та проведення лотерей – 30% доходу.
У зв’язку з воєнним станом були внесені зміни у Податковий кодекс і організатори змогли переходити на спрощену систему оподаткування (єдиний податок 2%). Але 16 листопада 2022 Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №8079 щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування. Тому знову можливі зміни. У нещодавно опублікованому проєкті бюджету на 2023 рік найбільші відрахування влада очікує від лідерів легального гемблінгу, які працюють онлайн та у наземному секторі. Якщо у 2022 році влада планувала отримати 1,189 млрд грн, то у 2023 році цифра навіть збільшилася. У проекті бюджету мова йшла про суму 1,866 млрд грн. Але на думку експертів, спрогнозувати, скільки зможе заплатити гральний бізнес наразі нереально. На це впливає надзвичайно велика кількість факторів та динамічних обставин. Тож аналітики залишаються достатньо скептичними і вважають, що краще, що може зробити держава для збереження економічної спроможності – зменшити податкове навантаження на бізнес.
У порівнянні з українським, бачимо, що законодавство Британії у частині податків більш врегульоване та враховує особливості діяльності організаторів різних азартних ігор.
Спостерігаючи за досвідом Великобританії, можна побачити велику кількість схожих процесів в Україні. Зі сторони державного регулятора ми також маємо чіткі вимоги та регламент організації азартних ігор. Основною відмінністю від досвіду Сполученого Королівства наразі є те, що історія легалізації в Україні ще дуже молода, а отже має перед собою певні задачі, як зі сторони держави, так і зі сторони організаторів. Такі, наприклад, як введення в експлуатацію державної системи онлайн-моніторингу, що з одного боку дозволить сплачувати менші суми за ліцензії на окремі види діяльності, з іншого — посилить контроль та нагляд за сферою.В глобальному плані це дозволить ефективніше наглядати за ринком, а відтак ефективніше розвивати економіку.
Аналізуючи міжнародний ринок та стрімкий розвиток легалізації гемблінгу є відчуття, що приблизно такий самий шлях, як Англія, Україна пройде набагато швидше. Про це свідчить обізнаність українських компаній та єдність державних структур у боротьбі за динамічний розвиток країни.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1203
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 327
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 97
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 16387
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
11041
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
10844
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
10529
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 9876