Податкові новели: поповнюємо державний бюджет за рахунок платників податків
Дефіцит державного бюджету України на 2024 рік становить 1,57 трлн грн, тому урядовці активно намагаються знайти додаткові шляхи його поповнення.
Зважаючи на те, що збільшити надходження потрібно терміново, в першу чергу, поповнювати державний бюджет планують за рахунок додаткових податків. Так, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив про податкову ініціативу від уряду, згідно з якою планується запровадити військовий збір для фізичних осіб-підприємців всіх груп та юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку третьої та четвертої груп.
Військовий збір в Україні запровадили ще у 2014 році, з початком збройної агресії рф на сході України, для підтримки Збройних Сил України. Вважалось, що це тимчасовий захід, в редакції пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено: «Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір».
Військовий збір і досі не включено до переліку загальнодержавних податків і зборів, визначених ст. 9 ПК України, але в умовах триваючої війни, він неофіційно вже набув ознак постійності, саме тому урядовці зазначають, що заради рівності і справедливості такий збір має сплачуватись не лише найманими працівниками, але й малим бізнесом.
Відповідний законопроект ще не внесено до Верховної Ради, тому достеменно говорити про його зміст наразі неможливо. Однак, з огляду на ту інформацію, що лунає від представників влади в різноманітних коментарях, запровадження військового збору для ФОП 1-2 групи планується на рівні 1,5 % від мінімальної заробітної плати, для 3 групи – 0,1 % від доходу. Вказаний податок підлягатиме щомісячній сплаті.
Загалом Міністерство фінансів України цьогоріч планує мобілізувати до державного бюджету додаткових 44 млрд. грн., така потреба обумовлена видатками на оборону, а також виконанням вимог МВФ. Чи вистачить для цього додаткового військового збору?
Навряд, саме тому плануються й інші нововведення.
Збільшення акцизу на пальне. Цей податок, за словами урядовців, планують привести у відповідність до мінімальних стандартів ЄС. При цьому конкретний розмір наразі не озвучено, тому власникам автомобілів лишається здогадуватись наскільки здорожчає право пересуватись власним автотранспортом. Нагадаю, що з 1 липня 2023 року податки на пальне в Україні повернулися на довоєнний рівень, наразі знов обговорюється ініціатива їх підвищення;
Запровадження акцизу на солодкі газовані напої. Щодо вказаного податку дискутували ще з минулого року, через надмірний вміст цукру в таких напоях, вони можуть бути передумовою для розвитку діабету, ожиріння та інших захворювань. Податок на вживання доданого цукру, на думку МОЗ України, сприятиме більш свідомому споживанню та зменшенню вмісту цукру в солодких газованих напоях, з боку виробників. З цією метою у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроекти: № 9032-1 і № 9033-1. Чи будуть вони ухвалені ? Чи, можливо, буде підготовлений альтернативний документ? Побачимо згодом.
Окрім вказаного також планується введення додаткового військового збору для покупців банківських металів і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, а також військовий збір для окремих операцій з нерухомістю, торгівлею ювелірними виробами, для операторів стільникового зв’язку.
Робоча група, що працює над заходами для підвищення доходів до бюджету розпочала свою роботу ще у грудні 2023 року. До її складу входять українські фінансисти та представники Міжнародного валютного фонду. Свої напрацювання вони мають подати до парламенту вже наприкінці березня 2024 року.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 210
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 188
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 7859
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7422
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 6429
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3443
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3240