Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
23.05.2014 15:40
7 мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в
Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти.
Сім мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в іноземній валюті, це сталося з незалежних від громади і держави причин. Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти. Я отримав звернення від ГО «Правдива країна» з проханням втрутитися в ситуацію та допомогти громаді досягнути справедливості.Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков вчора о 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
Топ за тиждень
Популярне
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 12725
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 6672
-
Водогін до Миколаєва будують цілодобово у дві зміни – фото
Бізнес
5211 -
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 5203
-
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 4677
Контакти
E-mail: [email protected]