На варті енергетичної безпеки: США, ЄС і Україна мають спільні пріоритети
З дня проголошення незалежності України у 1991 році Сполучені Штати Америки були справжнім другом і захисником суверенітету нашої держави.
Незалежно від того, яка політична партія контролює Білий дім, двопартійна підтримка України ніколи не слабшає. Те саме стосується і Євросоюзу.
Оскільки нова адміністрація Байдена формує свою трансатлантичну енергетичну стратегію, важливо акцентувати увагу на трьох пріоритетних проблемах: повне та безповоротне закриття газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік-2», припинення монополістичного контролю «Газпрому» над експортом газу з Росії і зміцнення нашого трансатлантичного партнерства з енергетичного переходу. Європа значною мірою солідарна з цими пріоритетами, але є кілька суттєвих заперечень щодо російських потоків в обхід України. Трансатлантичний імператив зупинити ці «трубопроводи обману» ніколи не був потужнішим.
Зі свого боку прихильники «Північного потоку-2» намагаються переконати, що остаточний результат майже очевидний. Проте такий фаталізм не має однозначних підстав: раніше введені санкції США відносно Росії спрацювали, а з ухваленням Закону про державну оборону на 2021 фінансовий рік вони стали ще жорсткішими.
Попри численні кампанії з дезінформації, покликані створити видимість безперервного прогресу, з грудня до «Північного потоку-2» вдалося добудувати лише 2,6 км підводного трубопроводу. Та й ця ділянка знаходиться на мілководді виключної економічної зони Німеччини, тому й не підпадає під санкції США.
У своєму недавньому звіті Дослідницька служба Конгресу зазначила, що «Північний потік-2» «зробить деякі країни більш уразливими до припинення газопостачання або цінових маніпуляцій з боку Росії і підвищить вразливість України перед російською агресією». Такий результат може підірвати безпеку країн НАТО в Центральній і Східній Європі та створити ще більшу загрозу для суверенітету України. Час Сполученим Штатам, ЄС, Німеччині та України об'єднатися і назавжди покласти край зусиллям РФ реалізувати «Північний потік-2» і «Турецький потік-2». Будь-який інший результат зробить трансатлантичне співтовариство слабким і роз'єднаним.
Заявлена мета ЄС – диверсифікація поставок газу, а не транзитних маршрутів. Для досягнення цієї мети трансатлантична спільнота має просувати ідею відмови від монопольного володіння транзитними трубопроводами «Газпрому» всередині Росії і надати безперешкодний доступ іншим виробникам: будь то з сусідніх центральноазіатських держав, що володіють газом, або з найбільших російських енергетичних компаній, таких як Новатек і Лукойл. Європа зацікавлена у зниженні цін на газ. Ми теж і це можна досягти збільшенням пропозиції товару, а не кількості марштрутів.
Ми бачимо сигнали ЄС щодо готовності покінчити з ринковими маніпуляціями Москви. Під керівництвом комісара ЄС з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса Євросоюз опублікував звіт з докладним описом викривлення ринку в Росії, в якому висвітлюються кричущі приклади ринкових маніпуляцій, таких як монополія «Газпрому» на експорт газу. Україна відокремила транзит від видобутку попри сильний внутрішній опір, і зробила це з дотриманням правил ЄС. Європа має поставити Росії такі ж умови доступу на свій ринок.
Поза іншим Україна сподівається й на тісну співпрацю як зі Сполученими Штатами, так і з Європейським Союзом з питань енергетичного переходу. В Україні Оператор ГТС прагне внести свій вклад в пріоритети Зеленого курсу ЄС. Та, як відомо, в найближчі десятиліття природний газ продовжить відігравати ключову роль в декарбонізації Європи. Міжнародне енергетичне агентство (International Energy Agency) оцінює світовий попит на газ на рівні близько 40% від загального споживання енергії протягом наступних двадцяти років. І декарбанізоване майбутнє не станеться за одну ніч.
Важко переоцінити позитивну роль скрапленого природного газу (СПГ) з США, Катару, Алжиру та інших країн в посиленні конкуренції на європейському ринку й забепеченні енергетичної безпеки. Наразі ОГТСУ (Оператор газотранспортної системи України) вивчає можливості підключення до терміналів СПГ в Туреччині, Греції, Хорватії та Польщі для подальшої диверсифікації портфеля поставок України. Трансатлантична синергія у цьому просторі практично безмежна.
Повний перехід на відновлювальні джерела енергії залишається завданням у довгостроковій перспективі, але відмова від вугілля у виробництві електроенергії вже принесла значні кліматичні дивіденди. За підрахунками Міжнародного енергетичного агентства, в 2019 році «перехід з вугілля на газ для вироблення електроенергії дозволив уникнути викиду 100 [метричних тон] CO2 в країнах з розвиненою економікою, результат був особливо значним у Сполучених Штатах». А галузева асоціація Газова інфраструктура Європи (Gas Infrastructure Europe) стверджує, що природний газ і, зокрема СПГ, матимуть ключове значення для реалізації Зеленого курсу ЄС.
Очевидно, що розгалужена мережа зберігання і транзиту газу в Україні має зіграти свою роль в наближенні Європи до декарбонізації до 2050 року. Галузь транспортування енергії в цілому розглядає своє призначення не тільки в полегшенні переходу з вугілля на газ. З появою нових технологій, таких як зберігання і транзит водню, Україна готова задіяти свою інфраструктуру для боротьби зі зміною клімату. Разом з США та ЄС ми можемо прискорити енергетичний перехід.
Трансатлантичне співробітництво в галузі енергетики протягом багатьох років є запорукою колективної безпеки і процвітання США, Європи та України. Жодні тактичні розбіжності, нові технології або конкретні трубопроводи не зможуть завадити досягненню спільних цілей з підвищення енергетичної безпеки, диверсифікації поставок газу і в підсумку – декарбонізації наших економік. «Сильніші разом» – ось девіз, який нам не раз добре послужився. Україна як країна й ОГТСУ як державна газотранспортна компанія прагнуть реалізувати цю спільну ідею.
Оригінальний матеріал опублікований на Wilson Center 29.01.2021
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1168
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 213
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 142
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 13695
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 9676
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8969
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6753
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
5221