Оновлений закон про НКРЕКП. Які зміни?
Кожен із нас - споживач комунальних послуг, але відслідковувати багаточисленні зміни навіть до необхідних нам законів ми практично не маємо вільного часу. Тим більше, коли все так швидко змінюється...
Зміни до Закону України про НКРЕКП були зареєстровані 3 грудня 2019 року, 5 грудня вже проголосовані в першому читанні, а 19 грудня - в другому.
Отак в «турборежимі» Парламент України зробив кожному українцю подаруночок на Миколая, прийнявши нові зміни до Закону України «Про НКРЕКП».
Незважаючи на багаточисленні зауваження Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Верховної Ради України, за зміни таки проголосували. Наскільки це було професійно, якісно, законно, з державницьким поглядом на нового Регулятора і, головне, наскільки це покращить життя споживачам та суб’єктам ринку (за виключенням монополій) давайте подивимось разом:
1. Замість Верховної Ради конкурсну комісію тепер утворює і затверджує Кабінет Міністрів України.
2. Зміни у Складі Конкурсної комісії виглядають наступним чином:
1) замість двох осіб за поданням паливно-енергетичного комітету Верховної Ради, зараз – три особи;
З огляду на особливості конституційно-правового статусу комітет Верховної Ради України не може бути уповноважений забезпечувати діяльність Уряду України в частині здійснення підготовчих дій з організації формування складу зазначеної Конкурсної комісії. Такий висновок - практично майбутнє подання в Конституційний Суд України. Тобто, знову «ті самі граблі».
2) замість двох осіб за поданням Президента України, жодної - тому, що згідно рішення Конституційного Суду України Президент немає таких повноважень;
3) замість однієї особи за поданням Кабінету Міністрів України, зараз дві особи:
- одна особа ‒ за поданням Міністерства енергетики та екології та
- одна особа ‒ за поданням Міністерства розвитку громад та територій.
3. Збільшились внески ліцензіатів на утримання НКРЕКП з 0,1% від чистого доходу платника за попередній квартал до 0,15 %.
У супровідних документах обґрунтування такого підвищення відсутнє, на це звертало увагу народних депутатів Головне науково-експертне управління. Загальний бюджет надходжень НКРЕКП:
за 2018 рік становив 405 млн.грн,
за 2019 рік – 451 млн.грн,
на 2020 рік за рахунок збільшення планується на рівні 680 млн.грн.
Основна стаття витрат – це заробітна плата.
4. Як зміниться зарплата Регулятора:
Голова Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 354 225 грн замість 236 150 грн, що на 118 075 грн більше (збільшення з 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
Член Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 283 380 грн замість 188 920 грн, що на 94 460 грн більше (збільшення з 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
Посадові оклади інших робітників НКРЕКП будуть від 70 845 грн до 141 690 грн замість діапазону від 47 230 грн до 118 075 грн, що на 23 615 грн більше (збільшили діапазон з від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян замість до від 10 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Обґрунтування такого підвищення зарплат НКРЕКП відсутнє, при тому що закон передбачає ще премії на рівні 50% від посадового окладу.
Фонд зарплати Регулятора:
за 2018 рік становив 312 млн.грн,
за 2019 рік він зріс на 10% до 343 млн.грн,
а в 2020 році ще зросте близько на 17-20 % до 410 млн.грн.
Такими темпами НКРЕКП скоро наздожене за рівнем зарплат та премій керівництво Нафтогаз України.
5. Скорочується мінімальний термін подання пропозицій та зауважень до проектів рішень НКРЕКП з одного місяця до 10 (десять) днів.
Дуже зручна норма, щоб активні споживачі та громадськість просто не встигали набридати Регулятору своїми зауваженнями. Проекти своїх рішень Регулятор готує щонайменше на протязі кількох місяців, і вони часто становлять від 100 до 300 сторінок, а активні споживачі та громадськість повинні це опрацювати за ДЕСЯТЬ днів (я так розумію календарних).
6. Схема ротації членів НКРЕКП:
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2020 року;
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2021 року;
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2023 року;
- двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2024 року;
- двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2025 року.
Найцікавіше в такій ротації те, що «схема ротації членів Регулятора з поіменним списком затверджується Президентом України».
NO COMMENTS! Знову неконституційна норма і знову реальна перспектива отримати рішення Конституційного Суду України.
1. «Установити, що процедури, передбачені статтею 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо проектів рішень Регулятора з питань встановлення тарифів на транспортування природного газу, протягом 2019-2020 років не застосовуються.»
Перекладемо на людську мову : стаття 16 Закону Про НКРЕКП називається «Проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора». Це означає, що коли буде вирішуватись доля тарифів на транспортування - це буде відбуватись за зачиненими дверима НКРЕКП. Отак просто «турборежим» «закатав» в асфальт всі паростки цивілізованих прозорих європейських процедур для Регулятора. Наш Регулятор не дуже пручався.
ДАЛІ БУДЕ...
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13663
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5770
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5706
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5351
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199