Коронавірус як поштовх до циркулярної економіки
Чому пандемія SARS-CoV-2 – це не лише біда людства, але й шанс на майбутнє.
За лічені дні епідемія коронавірусу змінила світ до непізнаваності. Те, що раніше ми лише бачили у голлівудських трилерах, стало реальністю. Закриті кордони, обмеження пересування, самоізоляція, закриття підприємств - нам усім в цій реальності доведеться якийсь час жити. Але що буде далі? Адже епідемія рано чи пізно завершиться колективним імунітетом людства до нового коронавірусу, але чи винесе людство уроки з того, що відбувається зараз?
Один з найважливіших уроків – екологічний. Пандемія коронавірусу продемонструвала дивовижну здатність природи до самовідновлення. Ще в лютому, коли в охоплених епідемією районах Китаю діяв суворий карантин, супутники NASA і Європейського космічного агентства зафіксували помітне зниження рівня забруднення повітря. Пояснити це сезонністю неможливо – раніше такого очищення повітря над Китаєм не помічали навіть у час свят. У Венеції за відсутності туристів та через карантин канали раптово набули небувалої чистоти й прозорості, чого мешканці міста ніколи не бачили. Й це лише початок, адже ізоляція триватиме й далі, а отже природа продемонструє нам ще не одне диво самовідтворення. Власне українці подібні процеси спостерігали вже давно – знаменита Чорнобильська зона відчуження після того як звідти пішли люди вразила буянням флори та фауни. Все це доводить скептикам вирішальність антропогенного фактору впливу на навколишнє середовище.
Та невже треба знищити людство, щоб природа розцвіла? Зовсім ні, але можна привести життєдіяльність людини з нею в гармонію. Сьогодні на наших очах руйнується суспільство масового споживання, що тотально домінувало в останні десятиріччя. Виклик коронавірусу змусив людство більш раціонально використовувати ресурси. Тому після завершення пандемії є усі шанси перейти до нової світової економічної моделі – циркулярної економіки. Вона діє за принципом «бери, виробляй, повторно використовуй». Тобто наслідує саму природу, де ніщо не зникає безслідно, а дає енергію для нових процесів.
Світ після COVID-19 може змінитися на краще. Люди не будуть споживати заради споживання, гнатися за примхами моди, аби через тиждень-другий викинути продукт на смітник, не використовуватимуть ресурси по-хижацьки, знайдуть механізми зростання економіки без збільшення затрат енергії. Й тоді природа усім нам віддячить своїм відродженням, ми зможемо якщо не вирішити кліматичну проблему, то хоча б мінімізувати цей фактор і, врешті-решт, людина стане конструктивним, а не деструктивним елементом світової екосистеми.
Це не пророцтво, а лише можливості. Й чи використаємо ми їх, залежить від нашої здатності мислити стратегічно, бачити широкі горизонти та ухвалювати правильні рішення. Тому сьогодні коли, здається, настали дуже темні часи, я хочу, аби ми усі все ж думали про світло, що з’явиться завтра.
- Участь другого з батьків у вихованні дитини після розлучення: що каже закон? Арсен Маринушкін 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 367
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 359
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 241
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 198
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
65738
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 26585
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22502
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 16734
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 10066