Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Кандидат на посаду президента Австрії Норберт Гофер уже заявив, що у разі обрання докладе зусиль, аби досягти приєднання своєї країни до Вишеградської четвірки. Тези про необхідність зближення з Вишеградською четвіркою звучали в Австрії і раніше. Але чіткість заяви Гофера приємно вражає.
У першому турі президентських виборів Гофер отримав перемогу зі значним відривом (близько 16%). У другому турі його опонент лівих поглядів Александр Ван дер Беллен отримав мікроскопічний відрив за рахунок фальсифікацій (офіційно вибори були визнані недійсними). Якщо перенесені на початок грудня перевибори не будуть фальсифікованими, Гофер матиме неабиякі шанси на перемогу. Але й без цього його заява значить дуже багато, бо віддзеркалює сутнісні тенденції геополітичного мислення.
Про важливість для Австрії центральноєвропейського регіону свідчить участь її представників у роботі форуму в хорватському Дубровніку (25-26 серпня цього року). Перемога Гофера або те чи інакше посилення націоналістів зроблять дрейф Австрії у бік Міжмор'я більш інтенсивним.
В умовах гегемонії ідеології лібералізму в Європі діяло правило: держава, у котрій відчутну перемогу здобувають праві сили, стає об'єктом міжнародного цькування. Австрія відчула на собі дію цього правила кілька разів. Успіхи Партії Свободи на чолі з Йоргом Гайдером під час парламентських виборів 1999 року і подальше формування за її участі коаліційного уряду зробило Австрію об'єктом дуже сильного тиску ззовні. Подібна ситуація спостерігалася далекого 1986 року.
Така нетерпимість до держав-дисидентів була дієвою до недавнього часу. Зараз ситуація дещо змінилася: поява у Європі відразу кількох урядів консервативно-націоналістичного спрямування і формування ними самостійного центру геополітичного тяжіння створює для правого дисидентства доволі сприятливі умови. Враховуючи географічне розташування Австрії, тиск на неї у випадку перемоги націоналістів лише посилюватиме її зближення з іншими центральноєвропейськими державами. А підстав для посилення у Австрії націоналістів більше, ніж достатньо. Протягом багатьох десятиліть вони не дозволяли собі зійти на марґінес. Тепер же, у зв'язку з міграційною проблемою та кризою ЄС, рівень їхньої підтримки з боку суспільства зростатиме (свідченням чого є успіхи Гофера).
Можливо, Партія Свободи — не найкращий гід на шляху Австрії до Міжмор'я. Розбудова Міжмор'я потребує часткової відмови від парадигми класичного модерного націоналізму на користь більш універсалістських ідеологічних моделей, а Партія Свободи спирається саме на парадигму модерного націоналізму. Проте з точки зору реальної політики посилення націоналістів — це саме те, що потрібно, аби закріпити Австрію в орбіті Міжмор'я.
Що стосується оптимальної гіпотетичної перспективи, то Австрія має неабиякий потенціал органічної інтеграції у простір Міжмор'я. Адже Міжмор'я вдало резонує з духом імперії Габсбургів. Після падіння останньої для Австрії було характерним плекання ідейно-політичної традиції консервативного пан'європеїзму. Часткова відмова від “атомістичної” національної парадигми і реактуалізація наднаціональних, цивілізаційних смислів, що відсилають до епохи Габсбургів, сприятиме органічному вписуванню Австрії у мозаїку Міжмор'я.
Говорячи про Міжмор'я як перспективу для Австрії, не можна ігнорувати можливість реалізації небажаного сценарію розвитку подій. Таким сценарієм може стати надмірне зближення Австрії з Чехією та Словаччиною. Небезпека цього сценарію полягає у перерізанні простору Міжмор'я “горизонтальним” транзитним коридором на противагу його “вертикальній” інтеграції (контури такої інтеграції були накреслені у Добровніку).
Створення цього коридору було б дуже вигідним Москві. Натомість із точки зору цілісних інтересів Міжмор'я воно вкрай невигідне. Отож, варто сподіватися, що до реалізації сценарію “Відень+Прага+Братислава” справа не дійде, і Австрія інтегрується у центральноєвропейський простір лише посилюючи його, а не підриваючи його суб'єктність.
14.09.2016 17:47
Шляхами Габсбургів: Міжмор'я як перспектива для Австрії
В умовах кризи ЄС ідея Міжмор'я стає все більш привабливою. Міжмор'я зароджується із небажання країн “Нової Європи” бути неоколоніальною периферією Євросоюзу. Одначе привабливість цього геополітичного проекту зачіпає і країни “Старої Європи”. Яскравий тому
В умовах кризи ЄС ідея Міжмор'я стає все більш привабливою. Міжмор'я зароджується із небажання країн “Нової Європи” бути неоколоніальною чи, в усякому разі, другосортною периферією Євросоюзу. Одначе привабливість цього геополітичного проекту зачіпає і країни “Старої Європи”. Яскравий тому приклад — Австрія.Кандидат на посаду президента Австрії Норберт Гофер уже заявив, що у разі обрання докладе зусиль, аби досягти приєднання своєї країни до Вишеградської четвірки. Тези про необхідність зближення з Вишеградською четвіркою звучали в Австрії і раніше. Але чіткість заяви Гофера приємно вражає.
У першому турі президентських виборів Гофер отримав перемогу зі значним відривом (близько 16%). У другому турі його опонент лівих поглядів Александр Ван дер Беллен отримав мікроскопічний відрив за рахунок фальсифікацій (офіційно вибори були визнані недійсними). Якщо перенесені на початок грудня перевибори не будуть фальсифікованими, Гофер матиме неабиякі шанси на перемогу. Але й без цього його заява значить дуже багато, бо віддзеркалює сутнісні тенденції геополітичного мислення.
Про важливість для Австрії центральноєвропейського регіону свідчить участь її представників у роботі форуму в хорватському Дубровніку (25-26 серпня цього року). Перемога Гофера або те чи інакше посилення націоналістів зроблять дрейф Австрії у бік Міжмор'я більш інтенсивним.
В умовах гегемонії ідеології лібералізму в Європі діяло правило: держава, у котрій відчутну перемогу здобувають праві сили, стає об'єктом міжнародного цькування. Австрія відчула на собі дію цього правила кілька разів. Успіхи Партії Свободи на чолі з Йоргом Гайдером під час парламентських виборів 1999 року і подальше формування за її участі коаліційного уряду зробило Австрію об'єктом дуже сильного тиску ззовні. Подібна ситуація спостерігалася далекого 1986 року.
Така нетерпимість до держав-дисидентів була дієвою до недавнього часу. Зараз ситуація дещо змінилася: поява у Європі відразу кількох урядів консервативно-націоналістичного спрямування і формування ними самостійного центру геополітичного тяжіння створює для правого дисидентства доволі сприятливі умови. Враховуючи географічне розташування Австрії, тиск на неї у випадку перемоги націоналістів лише посилюватиме її зближення з іншими центральноєвропейськими державами. А підстав для посилення у Австрії націоналістів більше, ніж достатньо. Протягом багатьох десятиліть вони не дозволяли собі зійти на марґінес. Тепер же, у зв'язку з міграційною проблемою та кризою ЄС, рівень їхньої підтримки з боку суспільства зростатиме (свідченням чого є успіхи Гофера).
Можливо, Партія Свободи — не найкращий гід на шляху Австрії до Міжмор'я. Розбудова Міжмор'я потребує часткової відмови від парадигми класичного модерного націоналізму на користь більш універсалістських ідеологічних моделей, а Партія Свободи спирається саме на парадигму модерного націоналізму. Проте з точки зору реальної політики посилення націоналістів — це саме те, що потрібно, аби закріпити Австрію в орбіті Міжмор'я.
Що стосується оптимальної гіпотетичної перспективи, то Австрія має неабиякий потенціал органічної інтеграції у простір Міжмор'я. Адже Міжмор'я вдало резонує з духом імперії Габсбургів. Після падіння останньої для Австрії було характерним плекання ідейно-політичної традиції консервативного пан'європеїзму. Часткова відмова від “атомістичної” національної парадигми і реактуалізація наднаціональних, цивілізаційних смислів, що відсилають до епохи Габсбургів, сприятиме органічному вписуванню Австрії у мозаїку Міжмор'я.
Говорячи про Міжмор'я як перспективу для Австрії, не можна ігнорувати можливість реалізації небажаного сценарію розвитку подій. Таким сценарієм може стати надмірне зближення Австрії з Чехією та Словаччиною. Небезпека цього сценарію полягає у перерізанні простору Міжмор'я “горизонтальним” транзитним коридором на противагу його “вертикальній” інтеграції (контури такої інтеграції були накреслені у Добровніку).
Створення цього коридору було б дуже вигідним Москві. Натомість із точки зору цілісних інтересів Міжмор'я воно вкрай невигідне. Отож, варто сподіватися, що до реалізації сценарію “Відень+Прага+Братислава” справа не дійде, і Австрія інтегрується у центральноєвропейський простір лише посилюючи його, а не підриваючи його суб'єктність.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
Топ за тиждень
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 610
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 290
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 229
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 117
Популярне
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12532
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
8911
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6878
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5999
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5864
Контакти
E-mail: [email protected]