Президентський пакет законопроектів: що нового запропонує інвесторам Україна?
Американські та європейські компанії впродовж 5 років витратять $1 трлн на виведення виробництв з Китаю. Для України - це нові можливості.
Пандемія коронавірусу – це не тільки шок, а й нові економічні можливості для України. Карантинні обмеження, які «протестував» на собі увесь світ, показали, що діюча глобальна система розміщення виробництв в світі, м’яко кажучи, не досконала.
Китай був найбільшим промисловим майданчиком, який до пандемії працював як годинник. Більшість товарів, від електроніки до медичних масок, вироблялись саме у Піднебесній. Збій у китайському виробництві у зв’язку з Covid-19 відчули на собі і Штати, і Євросоюз, і ми з вами. Всьому світу довелося згадати, що таке дефіцит.
Тому сьогодні у бізнесових колах все більш активно обговорюється можливість поступового переміщення виробництв з Китаю до інших країн. За оцінками аналітиків Bank of America (BofA), американські та європейські компанії впродовж п’яти років витратять близько $1 трлн на виведення виробництв з Китаю, зокрема, до Східної Європи. Для України ця ситуація відкриває нові можливості та перспективи.
Для того, аби ними скористатись, варто власноруч створювати умови, цікаві інвесторам. Це завдання вирішує президентський пакет інвестиційних законопроектів - №3760, №3761 та №3762. Впродовж останніх місяців вони були ухвалені у першому читанні, у другому парламент готується розглянути їх у жовтні.
Умови до інвестпроекту
Вперше про необхідність надання широких пільг інвесторам президент Володимир Зеленський заявив під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Тоді найбільше дискусій викликала пропозиція глави держави запровадити в Україні інститут «інвестиційних нянь», тобто, персонального менеджера від UkraineInvest, який буде наданий кожному інвестору, який буде реалізовувати в нашій державі проект зі значними інвестиціями.
Критерії як до самого інвестора, так і проектів, визначені у законопроекті №3760. Так, на спеціальні умови від держави можуть розраховувати інвестиційні проекти, вартість яких від 30 мільйонів євро. При цьому, в рамках проекту має бути утворено щонайменше 150 робочих місць на рік із зарплатою на 15% вищою за середню у певному регіоні. Строк реалізації проекту зі значними інвестиціями не повинен перевищувати п'яти років.
Проект зі спеціальними умовами від держави може бути реалізований у певних галузях. Закон встановлює, що це переробна промисловість, інфраструктура, логістика, переробка сміття, туризм, освіта, охорона здоров’я та спорт.
Якщо інвестор виконує ці вимоги, він отримує від держави податкові та митні пільги, пріоритетне право на земельну ділянку, знижену ставку земельного податку, а також підведену інфраструктуру та комунікації, що також має забезпечити українська сторона. Та персонального менеджера на рівні уряду – «інвестиційну няню», завдання якого полягає у допомозі у подоланні української бюрократії та документальне супроводження проекту.
Таким чином, держава допоможе зекономити до 30% від планового обсягу витрат за інвестиційним проектом, всі ці умови будуть прописані в інвестиційному договорі.
Пропозиції пільг
До податкових преференцій, які отримає інвестор - скасування ПДВ та мита при імпорті обладнання, яке буде задіяно у інвестиційному проекті. Особливий період ввезення обладнання без сплати мита та ПДВ буде діяти з 1 січня 2021 року до 1 січня 2035 року.
Перелік такого обладнання визначатиме уряд, разом із укладенням відповідного спеціального інвестиційного договору. До самого обладнання також є певні умови: воно має бути новим та виготовленим не раніше, ніж за 3 роки до дати реєстрації інвестиційної угоди та обов’язково задіяне у реалізації інвестиційного проекту.
Додатково інвестор буде звільнений від сплати податку на прибуток, а також, в рамках інвестпроекту буде надана пільга із земельного податку. Органи місцевого самоврядування зможуть встановлювати індивідуальні ставки земельного податку для інвесторів, в тому числі, повністю звільняти їх від сплати податку на землю.
Ще один важливий нюанс: для затверджених інвестиційних проектів буде забезпечене переважне право користування землею. Якщо вона необхідна для реалізації проекту, вона може бути примусово відчужена на користь інвестора.
Додаткові вимоги
Спеціальними інвестиційними умовами можуть скористатись як українські компанії, так і іноземні. Водночас, програма розрахована на приватний бізнес із прозорою структурою власності. Під дію законопроекту не підпадають офшорні компанії, компанії, які не розкривають кінцевого бенефіціара, або які походять з країни-агресора.
Впродовж останніх 15 років в Україні реалізовані лише 16 інвестиційних проектів вартістю понад 500 мільйонів доларів. При цьому, лише один з них був спрямований на формування доданої вартості. Минулого року надходження прямих іноземних інвестицій склали 2,5 мільярдів доларів. У наших сусідів – Польщі та Чехії – щороку інвестиційні надходження в 3-4 рази вищі за українські показники.
Для того, щоб змінити ситуацію, ми маємо змінити і правила гри. Всі три інвестиційні законопроекти наразі перебувають на фінальній стадії доопрацювання та у найближчі тижні можуть бути розглянути парламентом. Шанси, для того, щоб запустити процес та увійти в новий 2021 рік з новими пропозиціями для інвесторів сьогодні є дуже високими.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 355
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 207
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 126
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
36862
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11757
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11643
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11383
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 10454