Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.10.2014 12:03
"Що вище паркан, то кращий сусід".Нам потрібен Великий український мур
Проект «Стіна» не має залишатися лише предметом передвиборчого піару Під час парламентської передвиборчої кампанії багато хто згадував тему побудови «Великої української стіни». Безумовно, зведення цієї фортифікаційної споруди є вкрай потрібним. Втім,
Проект «Стіна» не має залишатися лише предметом передвиборчого піару
Під час парламентської передвиборчої кампанії багато хто згадував тему побудови «Великої української стіни». Безумовно, зведення цієї фортифікаційної споруди є вкрай потрібним. Втім, його назва «Проект «Стіна» видається не зовсім вдалою.
Оборонні фортифікаційні споруди для захисту мешканців міст, поселень і територій від потенційного агресора в Україні повік-віків називали «мурами». У часи середньовіччя мури оточували фортеці, замки, монастирі, міста. Зазвичай мури з'єднували вежі в фортеці. Окрім захисних функцій мури також мали важливе символічне значення — вони демонстрували статус і незалежність громад, що жили за мурами.
Мури ставали символом міст. І навіть сьогодні мешканці моєї рідної Вінниці пишаються «Вінницькими мурами», а львів’яни гордяться оборонними мурами Львова – як ознакою давньої і славної історії цих міст.
Здебільше, говорячи про мур, мають на думці стіни, що оточують міста та фортеці. Однак теж створювалися протяжні мури, призначені для захисту районів і країн – такі, наприклад, як Авреліанів мур, метафоричний Атлантичний мур, Великий китайський мур. Вони простягалися далеко за межі міст і використовувалися для оборони регіонів та позначення меж територій.
Але й в новітні часи потреба в мурах не зникла. Найвідомішим муром сучасності був легендарний Берлінський мур. Після нього побудували оборонний бар'єр між Кореями. До кінця 20-го століття «мури безпеки» швидкими темпами почали зводитися всією планетою.
Починаючи з 1990 р, індійці звели Великий індійський мур довжиною 550 км уздовж 740-кілометрового кордону з Пакистаном. Він майже повторює «лінію контролю» між двома частинами розділеного Кашміру. Це - невизнаний юридично, але de facto кордон, який спочатку називався «Лінія припинення вогню». Пакистан вже не раз скаржився в Раду безпеки та в Генасамблею ООН, заявляючи, що індуси порушили всі можливі закони і угоди, самотужки створивши кордон. В свою чергу Індія заявляє, що паркан запобігає інфільтрації на територію індійського Кашміру спонсорованих пакистанцями бойовиків. Реалізація індійського проекту «Мур» тривала майже півтора десятиліття і закінчилася тільки в 2004 р.
В середині 90-х на кордоні США і Мексики американці почали зводити Великий американський мур — комплекс загороджувальних інженерних споруд, призначення яких стати бар'єром на шляху нелегальної міграції з Мексики та перешкодою для наркоторгівлі. Наприкінці 90-х Туреччина побудувала паркан в районі Хатай, який колись належав Сирії.
Вже на початку 21 століття на зведення муру завдовжки в 600 кілометрів зважилася і Саудівська Аравія, відхопивши значний шматок єменської території. Мур призначений для запобігання контрабанди зброї і проникнення екстремістів до ваххабітського королівства.
Переконавшись в ефективності мурів, ЄС за власний рахунок спорудило на півночі Африки шестиметровий паркан з металевих листів. Марокканці називають його «Стіною ганьби». Ця захисна споруда має обмежувати приплив нелегальних арабських іммігрантів. Вона частково пролягає територією Марокко, якому Іспанія, відпускаючи, «недодала» два міста - Сеута і Мелілья.
Свій мур звели й ізраїльтяни – щоб відгородитися від атак палестинських шахідів на ізраїльські міста. Вже після побудови кількох секторів муру масові теракти палестинських смертників майже зійшли нанівець. Споруда цього муру триває незважаючи на резолюцію ГА ООН та осуд з боку європейських країн.
“Що вище паркан, то кращий сусід” – каже давня українська приказка. На жаль, за роки незалежності Україна не спромоглася облаштувати свій кордон загороджувальними спорудами. Сьогодні його вільно перетинають нелегали, терористи і контрабандисти, тому не дивно, що переважна більшість українців бажає відгородитися муром від неадекватних сусідів. Для українців це вже не просто бажання і не просто оборонна споруда. «Великий український мур» став частиною національної ідеї, якщо хочете – національною мрією, яка відповідає уявленню українців про облаштування власної країни. Ця мрія має дуже раціональну природу – мур не лише захистить від ворогів, але й матеріально зафіксує знаходження України в Європі і відокремлення від недружньої цивілізації та розрив з лихим минулим.
Сьогодні ця ідея починає перетворюватися на реальність, але, систему загороджувальних інженерних споруд, яку планується спорудити на кордоні з Російською Федерацією, правильніше називати не «Стіною», а «Муром». Назва «мур» точніше відповідає оборонно-фортифікаційному призначенню цього проекту і традиціям українського слововживання. Погодьтеся, слово «стіна» здебільше сприймається як елемент будинку або приміщення.
Втім, яким би словом не називалася ця військово-інженерна система – «вал», «лінія», «паркан», «укріплення», «стіна» або «мур», вона не має залишатися лише предметом передвиборчого піару. Верховна Рада нового скликання обов’язково повинна передбачити фінансування цього проекту в бюджеті 2015 року, а новий коаліційний Уряд зобов'язаний розробити Програму спорудження проекту «Мур» на майбутні роки. Це є дуже важливим, адже без «Великого українського муру» українці ніколи не почуватимуться у безпеці, а наша держава не матиме повноцінної незалежності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Порядок розгляду скарги щодо порушення містобудівних норм: алгоритм та приклад Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1157
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 203
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 147
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 139
Популярне
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 10305
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8908
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 7559
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6702
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4225
Контакти
E-mail: [email protected]