10 шкідливих порад, як гарантовано розбити глека зі ЗМІ
Споживацьке, зверхнє ставлення до журналістів - все ще велика проблема. Давайте доведем таке “токсичне” ставлення до абсурду
“Щось вони не ставлять наш реліз”
“Чому вони не хочуть взяти у нас інтерв’ю?”
“Подзвоніть, нехай перепишуть свою статтю!”
“Нехай негайно знімуть матеріал!”
Споживацьке, зверхнє ставлення до журналістів - все ще велика проблема. Для тренінгу по роботі з медіа я довів таке “токсичне” ставлення до абсурду, склавши 10 шкідливих порад про те, як гарантовано розбити глека зі ЗМІ. Нещодавно трохи їх оновив, ось, прошу:
1. Смикайте журналістів з будь-якого приводу.
Собака вашого шефа взяла друге місце на конкурсі грумінгу в Житомирі? Це стопудово варто уваги центральних ЗМІ! Терміново! Шок! Фото! Перша шпальта!
2. Вимагайте, щоб поставили ваш матеріал.
Ви відібрали наймімімішне фото шефового тер’єра, і вислали реліз на редакційну пошту у неділю ввечері? Сміливо набирайте редакцію вже за півгодини і питайте, а чи бачили ваш чудовий реліз. Не бачили? Ага, бачили? То чому він досі не на сайті? Чи є щось більш важливе в країні сьогодні, ніж ця солоденька мармизка на фото, медалька на ошийничку зі стразами і трьохповерхова довідка про шефа і компанію в кінці??
3. Вимагайте зняти все, що вам не подобається. Негайно!
Що значить, вони мають право ставити все, що вважають за потрібне? Що це за бєзпредєл?! Вони взагалі знають, хто ви? Вони знають, кого ви знаєте? А кого знають ті, кого знаєте ви??? Вони там що, дійсно хочуть таких проблем????
4. Не відповідайте на запити.
Те, що комусь там щось цікаво, вас не обходить. Нехай самі шукають, що їм треба. Ви що, їм нанялися? Вам за це що, гроші платять? Ні? То в чому питання взагалі?
5. Брешіть. Крутіть, як циган сонцем. Недоговорюйте.
Вони ж там дурні всі! Ледь 10 класів закінчили. Жодного дня нормальної роботи не мали! Гуманітарії, одним словом. Хіба вони підуть перевірять, так воно чи ні? А як і підуть, то що? Поки сходять, вже всі й забудуть, про шо мова. Як діти, їй бо!
6. Плутайте їхні імена і видання. Дивуйтесь, коли обурюються.
Нє, ну вам воно треба, розбиратися в сортах тих ЗМІ? Вам більше займатися нема чим? Якщо не пишуть про фінанси/агро/ІТ, то напевно ж знають тих, хто пише. Вони ж там всі одне кодло. І стрибають з кукурудзи в гречку, тільки встигай запам’ятати. Саша, Коля, Вася, Пєтя - яка в тер’єра різниця?
7. Пропонуйте гроші.
Коли після години вмовлянь ставити новину про собачу медаль вони не хочуть, приходить час викласти козирі на стіл. Ну ми ж всі знаємо, як такі питання вирішуються, так? Всі принципові тільки до певної ціни, а потім пишуть все, що скажеш. То чого вовтузитись? Просто скажіть, скільки, ми ж дорослі люди.
8. Зривайте терміни
Ой, ну обіцяли сьогодні, а буде завтра. Що з ними станеться? У них що, завод стане? На таможні молоко в цистерні скисне? Почекають. Все ж таки ви тут серйозними справами замаєтесь, поки вони там чіляться по офісах під кондьорами. Одна година чи одна доба - ніхто ж не помре. Тільки може штани може впріють.
9. У разі кризи - ховайте голову в пісок.
Бо коли ви сховалися, то вас не видно, бо ви - в домику! Всі просто про вас забудуть. Вас нема - нема й проблем! Забудуть і напишуть про щось інше - треба просто дочекатись.
10. Вимагайте редактора!
Коли вже ані фотки, ані гроші, ані погрози не подіяли, прийшов час для важкої артилерії. Є межа, після якої немає вже сенсу говорити з офіціантом, тобто з журналістом, і треба кликати адміністратора. Бо у будь-якому ЗМІ є нормальна людина, яка одразу оцінить ваш авторитет і банківський рахунок, вибачиться за незрозумілу поведінку холопа, й викаже вам повагу, якої ви, безумовно, заслуговуєте.
Треба ставити їх на місце, а то, боронь боже, ще подумають, що у нас тут незалежні ЗМІ і демократія!
Ганьба!

- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1170
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 220
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 142
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 14771
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 9883
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8977
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6768
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5373