ПнВК: між ризиком і перспективою
Якщо реалізовувати нову модель оподаткування у комплексі з іншими економічними заходами, спрямованими на реанімацію інвестклімату в країні, сподівання можуть справдитися. Але щоб цього дочекатися, слід зважити усі «за» та «проти» і розробити план дій та ви
Дискусії довкола впровадження податку на виведенийкапітал сягнули рівня скандалу з переходом на особистості. Насправді ж жодногоскандалу тут бути не може, єдина мета обговорення - прискіпливо зважити усіризики і очікувані позитиви перш ніж починати діяти.
Звернути пильну увагу на можливі наслідки впровадженнянового податку мене заставили, насамперед, безпрецедентнітемпи росту податку на прибуток та його декларування протягом минулого року. Зацей час платники Офісу сплатили 52,1 млрд грн цього податку, інакше кажучи- 77,8% усіх надходжень від нього по країні. Приріст у порівнянні з2016 роком склав 20%, декларування збільшилося на 40%. За умови збереженнятакої динаміки, надходження від податку на прибуток у 2018 році сягнуть 80,3млрд грн, а в 2019 – 96,3. Але це в тому разі, якщо держава не впровадитьподаток на виведений капітал, який має замінити собою податок на прибуток.
Спеціалісти Офісупрорахували базу оподаткування Податкомна виведений капітал. В своїх розрахунках ми також припустили можливий прирістнадходжень в 20% і з’ясували, щозатаких умов прогнозовані надходження від ПнВКу 2018 році могли б скласти 24 млрд грн. Питома вага ВПП в податковихнадходженнях до державного бюджету України становить 74,9%, отже, умовнорозрахункова сума ПнВК по Україні сягатиме 32 млрд грн. Відніміть цю суму відсуми прогнозованих надходжень з податку на прибуток – і ви отримаєте реальнівтрати бюджету без урахування компенсаторів, які нам ще слід знайти. До того ж,втратами бюджету ми можемо вважати:
- зниження суми частини чистого прибутку, що підлягаєсплаті державними підприємствами, а це близько 7 млрд грн на рік;
-зниження надходжень від ПДФО при виплаті дивідендів фізичним особам – 1,5 млрд грн;
- втратиподатку на доходи нерезидентів у 2018 році у формі дивідендів, процентів,роялті, страхових платежів (за умови збереження темпів росту (2017 р. до 2016р.)) - 3,6 млрд грн.
Тож в остаточному підрахунку втрати можуть сягати від 80 до 100 млрд грн задва роки, в залежності від темпів розвитку економіки та розміру компенсаторів.
Але бюджетні втрати – лише один з ризиків впровадження НнВК.
Зважуючись на реформу, слід чітко розуміти, що ценеминуче потягне за собою необхідність переглянути низку міжнародних угод,підписаних Україною після тривалих перемовин, оскільки модель ПнВК передбачає скасування податку на репатріацію, якийстягується з доходів, отриманих в Україні, що сплачуються нерезедентами, ізамінює його на податок на виведений капітал, який сплачується за рахунок платника.Крім того, Конвенції про уникнення подвійногооподаткування, укладені Україною, не передбачають право нерезидентавстановлювати податок на виведення капіталу замість податку на репатріацію.Таким чином, введення податку на виведений капітал може привести до подвійного оподаткування доходу, сплаченого нерезидентами України.
Крім того, впровадження нової моделіпотребуватиме певних витрат на налагодження адміністрування. З одного боку, врезультаті воно стане набагато простішим, з другого – нам знадобиться новепрограмне забезпечення, розробка, тестування і налагодження якого потребуватимутьчасу і грошей.
Після переходу на нову модель оподаткування нам також доведетьсявирішувати ще й проблему накопичених податкових збитків. Адже для компаній, якіпри впровадженні ПнВК їх втрачають, такі втрати є неприйнятними. Деякі з них навітьставлять під сумнів зріст інвестиційної привабливості України в результатітаких змін, оскільки, на їхню думку, фінансова політика держави фактично ігнорує інтересисумлінних платників і ускладнює їхню діяльність. До того ж, запропонованамодель передбачає обов'язок оплачувати податок навіть ті компанії, які врезультаті господарської діяльності зазнають збитків, тоді як прибутковікомпанії зможуть уникнути сплати, що теж виглядає дещо несправедливо. Так само несправедливо, як і здорожчання кредитних коштів, необхідних для розвитку бізнесу, до якогоможе призвести оподаткуваннявідсотків, що виплачуються пов'язаній особі-нерезиденту. Ні для кого не секрет,наскільки дорогі і обмежені кредитні ресурси в Україні. Тому найчастіше компаніїотримують можливість розвиватися виключно завдяки тим кредитам, які їм надають іноземні материнські компанії за доступними відсотковими ставками. Оподаткуванняпроцентів, що виплачуються пов'язаній особі-нерезиденту, фактично обтяжуєподатками певну категорію платників незалежно від результатів їх діяльності. Наслідком такого дискримінаційного підходу можуть статискладності в залученні кредитних коштів на міжнародних фінансових ринках, аможливо - і згортання бізнесу деяких компаній в Україні.
Попри усі ці ризики й проблеми, перелікяких можна було би продовжити, існують також вигоди, яких ми можемо очікувативід запропонованої реформи.
Впровадження податку на виведений капітал беззаперечноспростить процедуру ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку, атакож суттєво знизить податковий тиск на бізнес, що було би дуже корисно дляУкраїни, яка посідає 76-те з 190 місць у рейтингу Doing Business - передостаннєсеред країн Центральної і Східної Європи.
Саме тому уряд шукає можливостей для залучення інвестиційв країну, саме тому ламаються списи довкола теми ПнВК. На нього покладаютьсянеабиякі надії у сфері стимулювання діловоїі інвестиційної активності. З його впровадженням фінансова звітністьпідприємств має стати прозорішою і привабливішою для інвесторів і банків, а податкове навантаження - суттєво зменшитися. Якщореалізовувати цю кардинально нову модель оподаткування у комплексі з іншими паралельнозапланованими економічними заходами, спрямованими на реанімацію інвестклімату вкраїні, сподівання дійсно можуть справдитися. Але щоб цього дочекатися, слідзважити усі «за» та «проти», проаналізувати і прорахувати на 100відсотків кожен можливий компенсатор і розробити план дій та витрат країни навипадок, якщо наші песимістичні прогнози щодо бюджетних втрат справдяться.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1179
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 228
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 145
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 10878
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8998
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6784
-
Німецький виробник одягу Gerry Weber закриває всі магазини – бренд викупили іспанці
Бізнес 5783
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5717