Значення вини платника у застосуванні штрафу за ст. 120-1.1 ПК України
Суцільна автоматизація реєстрації ПН/РК в ЄРПН часто призводить до застосування фінансових санкцій до платників незалежно від їх вини, проте на щастя судова практика іншої думки.
Як відомо, структура ст. 120-1.1 ПК України сформована таким чином, що у разі фактичної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) з порушенням граничного строку, до платника податку у безумовному автоматизованому порядку застосовується відповідна штрафна санкція. На жаль зміст ст. 120-1.1 ПК України не містить навіть й натяку на те, що саму технологічну, автоматизовану дію з фактичної реєстрації ПН/РК в ЄРПН вчиняє саме центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, як адміністратор ЄРПН (з огляду на зміст пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України), а не платник податку, як звичайний користувач такої системи.
В даному сенсі, на мою думку, важливо звернути увагу на зміст висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду викладених у постановах від 12.07.2019 № 0940/1600/18 (№ К/9901/15445/19) та від 23.07.2019 № 620/3609/18 (№ К/9901/16564/19) де зазначено, що: « … в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність … може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.»
Не менш важливий висновок викладено Верховним судом у постанові від 06.08.2018 № 818/1447/16 (№ К/9901/40500/18) де наголошено, що: « … отримувач (позивач) має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку надіслати складений ним розрахунок-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Таким чином, не можуть бути застосовані до позивача (покупця) штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, якщо продавець не виконав свого обов'язку з надіслання розрахунку коригування отримувачу. Такі обставини унеможливлюють реєстрацію позивачем розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»
У контексті наведених висновків Верховного суду щодо очевидної необхідності дослідження обставин здійснення платником податку усіх необхідних від нього дій, які передбачив законодавець для вчасної реєстрації ПН/РК, неможливо оминути зареєстрований 30.08.2019 у парламенті за №1210 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.
Даний законопроект викликав, м’яко кажучи, жваву дискусію (а у дійсності справжнє обурення) не лише серед бізнес-спільноти, а й у середовищі правників з податкових спорів, передумовою якої є одна з пропозицій профільного комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики доповнити ст. 109 ПК України пунктом 3. Суть такого доповнення у тому, що особа нестиме фінансову відповідальність передбачену зокрема ст. 120-1 ПК України за вчинене податкове правопорушення незалежно від наявності вини!
Тож справедливо виникає питання, а чи дійсно вітчизняний платник податку прагне саме до такого змісту автоматизації відносин з податковим органом, зокрема у призмі задекларованої новосформованим українським урядом суцільної «діджиталізації»? Чи отримаємо ми обіцяну лібералізацію господарювання від такої концепції «держави у смартфоні» ?
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13659
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5535
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5407
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5198
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 4692