Як війна вплинула на інвестиційну привабливість України?
У цьому блозі розглянемо як змінювалася ситуація та що впливає на інвестклімат найбільше.
За даними Європейської Бізнес Асоціації індекс інвестиційної привабливості в другій половині поточного року склав 2,48 бала із 5 можливих. Таке значення можна порівняти з аналітикою 2020 року, коли пандемія коронавірусу була в найбільш активній фазі. Згідно з результатами дослідження, половина топменеджерів визначають інвестиційний клімат несприятливим і лише 5% вважають навпаки. Тут слід зауважити, що ще влітку показники були гіршими.
Варто згадати, що ще в серпні аналогічне дослідження показувало найнижчий показник з 2013 року — 2,17 бала. Негативними чинниками були продовження військових дій, корупція та проблеми в судовій системі. Водночас з позитивних змін були відмічені: статус кандидата на вступ до ЄС, анулювання мит і квот для українського експорту, а також транспортний безвіз з Євросоюзом. Можна відзначити, що попри повномасштабну війну, український бізнес має хороший запас міцності.
Динаміка інвестиційної привабливості України. Джерело: ЄБА
Порівнюючи ситуацію і фактори впливу на бізнес в першій половині року з тим, що ми маємо зараз, можна зробити кілька висновків. Військові дії досі залишаються основним чинником, який має найбільший негативний ефект на інвестиційний клімат. Другою негативною умовою тепер стали атаки на енергетичну інфраструктуру, а корупція зараз на третьому місці. Головні позитивні фактори інвестиційного клімату залишилися незмінними з першого півріччя поточного року.
Очікування щодо наступних шести місяців не надто оптимістичні, адже лише 22% директорів великих компаній очікують на покращення ситуації. Водночас 99% планують і надалі працювати в Україні попри всі можливі ризики, а 63% навіть збираються продовжити інвестиції в національну економіку. Також слід згадати, що навіть у випадку тривалого блекауту 72% компаній не збираються залишати український ринок. Більшість із них роблять ставку на автономність, а також альтернативні способи зв’язку для продовження роботи.
Національний банк визначає перебої постачання електроенергії другим за значенням чинником, який вплинув на бізнес. Частина бізнесу адаптувалася до обмежень енергопостачання, але відновлення економічної активності після початку повномасштабного вторгнення зупинилося. Інша частина підприємств вимушено зупинила або зменшила свою діяльність. Якщо малі та середні компанії можуть забезпечити себе електрикою завдяки генераторам, то великі виробництва не мають такої можливості. Найбільш постраждалими від ракетних ударів вважається промисловість — металургійні та видобувничі підприємства.
Індекс очікувань ділової активності. Джерело: НБУ
Постійні ракетні удари стали причиною прогнозу більшого падіння економіки у 2022 році та погіршення прогнозів на наступний рік. Очевидно, що подібна ситуація в енергосистемі не є сприятливою для інвестицій та позначиться на настроях власників бізнесу. Хоча зараз ми бачимо покращення — попереду важка зима, але тимчасово зменшивши споживання її буде цілком реально пройти. За прогнозами енергетиків, споживання зменшиться із закінченням зими, це дасть можливість стабілізувати ситуацію в енергетичній галузі. Після цього можна очікувати, що це стане фактором покращення інвестиційної привабливості.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1164
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 210
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 85
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 12143
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 9003
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8949
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6739
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4936