Реформа в ЖКГ: не виконали, то перенесемо
До останнього не віриться, що прийнятий з такими труднощами новий закон «Про житлово-комунальні послуги» буде відтермінований ще на рік.
До останнього не віриться, що прийнятий з такими труднощами новий закон «Про житлово-комунальні послуги» буде відтермінований ще на рік. Звичайно, можна припускати, кому це вигідно, але Мінрегіон, який так завзято захищав його у Верховній Раді, власноруч створив найпростіший аргумент для перенесення – за півроку не спромігся затвердити повний комплект нормативки для того, щоб закон запрацював, як годиться. Фактично з 34 потрібних документів більшість досі перебувають на підписі, на погодженні чи й взагалі тільки розробляються. Всі ці проекти – наразі звичайні папірці без юридичної сили, тому довгоочікувана реформа ЖКГ, на жаль, не наступить ні 10 червня 2018 року, ні, скоріш за все, 1 травня 2019, коли наш істеблішмент буде зайнятий президентськими виборами.
Зареєстровані днями законопроекти про річну відстрочку (а їх 2 одночасно – №8424 і №8428) схожі на вирок, коли лікар переконує пацієнта, який вже одне покоління очікував на рятівну операцію, що потрібно потерпіти ще рік. Можливо, лікар просто боїться робити операцію, яку так барвисто анонсував?
Перший із законопроектів намагається принаймні зберегти якусь подобу реформи. Він розводить терміни введення в дію різних частин закону, щоб норми про формат управління своїм будинком, моделі взаємодії з виконавцями послуг, зміну ЖЕКу на Управителя споживачі могли використовувати вже зараз. Від цього проект, можливо, і виграє, але дуже заплутує споживача датами і матчастиною.
Другий законопроект більш простий: він лише переносить строк набрання законом чинності і дію чинних договорів на комунальні послуги на одну дату – 1 травня 2019 року.
Сьогодні Верховна Рада спробує внести у порядок денний розгляд цих законопроектів. Інакше з 10 червня у нас таки почне діяти новий закон, а разом з ним купа розбіжностей у правилах надання послуг з управління будинком, з централізованого водопостачання, постачання теплової енергії та гарячої води. І цей період хаосу затягнеться так надовго, аж доки або Кабмін з Мінрегіоном не приймуть нові правила роботи, або ж парламент не визначить формат і дату відстрочки закону.
Проте, як на мене, відстрочка розслабить виконавців, і проекти ще довго зависнуть на підписах. Упевнений, що кращий варіант – залишати незмінною дату 10 червня і максимально за лічені дні затверджувати весь пакет документів, щоб нарешті зрушити реформу з місця. Тільки так мешканці отримають можливість обирати, управляти і самостійно вирішувати, які послуги, якої якості і за якою ціною вони хочуть отримувати, а виконавці відчують весь рівень відповідальності за свою роботу. Нам всім потрібно позбавлятися від звички вдавати, що ми платимо постачальникам комунальних послуг за тарифом, щоб вони робили вигляд, як вони якісно нас обслуговують. Ми погоджувалися з цим 25 років, то, може, досить вдавати, що всіх усе влаштовує?
Це, до речі, стосується і другого закону «Про комерційний облік...», який зобов'язував обладнати житлові та нежитлові будинки лічильниками тепла, холодної та гарячої води. Інвестиційну складову в тарифах постачальники збирали роками, а 100-відсоткового обліку досі немає. Єдиний важіль – штраф на несвоєчасне встановлення приладів обліку – теж спробують перенести ще на 2 роки, і залишити поле для маніпуляцій з нарахуваннями. Навіть у цьому законі, де все просто і ясно, виявляється, можна вдавати, що якісь непереборні сили заважають встановити будинковий лічильник. Хоча все очевидно: бери і роби, а не чекай, доки отримаєш чергову відстрочку.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1200
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 316
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 13088
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
8703
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
8684
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6851
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 5631