Як бізнес може допомогти розвитку ринку землі
Скасування мораторію на продаж землі відкрило нові можливості для підприємництва.
Інвестиційний бізнес отримав шанс зробити внесок у розвиток аграрного сектора та у створення сучасного, цивілізованого, безпечного і надійного ринку землі.
Формування культури інвестування в перспективні земельні активи стало новим викликом та значущою метою для українського бізнесу та інвестиційних компаній.
Який внесок як бізнес ми можемо зробити в досягнення цієї спільної професійної мети?
Обмін досвідом та знаннями
В умовах, коли ринок лише формується, важливо дати чіткий та прозорий план дій для продавців, покупців, нотаріусів. Тому, в першу чергу наші юристи створили алгоритм укладання прозорих, надійних і безпечних угод з купівлі-продажу землі.
Ще один виклик – запровадження сучасних підходів в управлінні земельними ресурсами. Ринок землі буде якісно сформований тоді, коли землі будуть якісно обслуговуватись орендарем та професійно – управителем, який має використовувати найкращі практики з управління, які було випробувано на ринках різних країн.
Формування ефективних принципів взаємодії
Конкуренція, яка вже окреслюється, стимулює пропонувати продавцям землі найкращі умови, а інвесторам – найприбутковіші ділянки. І, звичайно ж, супроводжувати угоду купівлі-продажу на всіх етапах її укладання. Й інвестиційний бізнес вже зараз бере на себе «клопоти» з оформленням документів, пошуком нотаріуса, реєстрацією тощо.
Поступово на лідерські позиції виходитимуть ті, хто не «зникає» після угоди, і не залишає інвестора сам на сам з його активом.
Нинішнє завдання бізнесу – формувати довіру до ринку землі, допомагати його учасникам сумлінно дотримуватись законодавчих норм, розвивати культуру інвестування та управління активами.
З часом, коли вартість землі зросте – а за оцінками експертів, за декілька років земля коштуватиме щонайменше на 70% дорожче, ніж зараз – виникне потреба допомагати тим інвесторам, які вирішать продати цей актив. Так само, як зараз стоїть завдання знайти найкращого покупця для власників паїв, з часом постане завдання знайти найкращого покупця для сьогоднішніх інвесторів.
Подолання проблем і затримок у розвитку ринку землі
Ринок потребує вдосконалення законодавства, що регулює ринок землі. Тому бізнесу варто активно взаємодіяти із колегами по ринку, а також із законодавцями, надаючи свої побажання та рекомендації.
З моменту запровадження ринку не пройшло і півроку. Купівля землі стає цікавим інструментом вкладання коштів. Однак, багатьом потенційним інвесторам ще слід звикнути до цієї думки. А багатьом продавцям – зважитись на те, щоб перетворити свій актив у гроші. Відтак, завдання і бізнесу, і держави, і громадськості – зробити цю взаємодію продавців та покупців простим, зручним і надійним інструментом інвестування.
Ще одна «проблема зростання молодого ринку» полягає у технічній та процедурній неготовності інститутів, які мають забезпечувати адміністрування угод купівлі-продажу. Перш за все, мова йде про нотаріат. Нотаріуси не завжди готові здійснювати нові для себе процедури. Особливо, якщо вони забирають багато часу. Проблемою (і не тільки для нотаріусів, а й для бізнесу) є те, що Мінюст і Нотаріальна палата досі не дали чітких роз’яснень щодо процедури оформлення і реєстрації угод.
Потрібно налагоджувати взаємодію із агрокомпаніями, що зараз орендують земельні паї. Вести діалог про співпрацю з агробізнесом, шукати рішення, які будуть вигідними для всіх. Управляючи активами інвесторів, більшість інвестиційних компаній готові віддавати ділянки в оренду агрокомпаніями. Але – на взаємовигідних умовах.
Побудова інвестиційної діяльності через співпрацю
Бізнес-стратегії учасників ринку землі мають передбачати ефективну співпрацю. Тому має формуватися середовище сталих ділових та соціальних зв’язків між усіма зацікавленими сторонами.
Земельні інвестиції дозволять підвищити ефективність використанні землі і сприятиме реалізації амбіції України стати лідером світового аграрного ринку.
Саме для цього ми формуємо коло однодумців, які готові до роботи на ринку української землі.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13671
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 6873
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 6438
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4194