Відшкодування збитків, завданих військовою агресією рф
Як українському бізнесу відшкодувати збитки, завдані військовою агресією рф ? Яким чином отримати компенсацію за пошкоджене майно та неотримані доходи ?
В зв’язку з військовою агресією росії, - непоправні матеріальні збитки були завдані як звичайним пересічним українцям, так і нашим підприємствам у різних галузях економіки.
Зокрема, в результаті воєнних дій велика кількість підприємств повністю зупинили комерційну діяльність. Як наслідок, бізнесу заподіяно реальні збитки (пошкодження, знищення майна) та упущену вигоду (неодержаний прибуток).
У даному блозі надається практична інформація / рекомендації щодо необхідних покрокових дій для можливості відшкодування українським підприємствам завданих збитків, притягнення рф до відповідальності у міжнародних судах та отримання у подальшому грошових компенсацій.
Порядок дій у разі заподіяння українським підприємствам реальних збитків, - знищення / пошкодження майна:
1) фото / відеофіксація знищення чи пошкодження майна;
2) виклик ДСНС на місце події, огляд і фіксування органами ДСНС знищення чи пошкодження майна, отримання акту чи протоколу про пошкодження майна, з підписом уповноваженого працівника ДСНС;
3) виклик за можливості представників органів місцевого самоврядування, райдержадміністрації, поліції, - огляд і фіксування ними факту знищення чи пошкодження майна, отримання акту чи протоколу про пошкодження майна, з підписом уповноваженого працівника;
4) фіксація і зберігання контактних телефонів свідків, які були очевидцями знищення чи пошкодження майна (також за можливості отримання від свідків письмових, аудіо чи відеосвідчень про подію);
5) збір матеріалів із ЗМІ, якщо у них були висвітлені події про знищення чи пошкодження майна;
6) підготування документів, які підтверджують право власності на майно;
7) проведення за можливості експертної оцінки пошкодженого майна;
8) подання заяви до поліції (поштою, онлайн, в телефонному режимі) для фіксації правопорушення, пов’язаного зі знищенням чи пошкодженням майна, отримання витягу з ЄРДР про початок досудового розслідування;
9) подання онлайн повідомлення про подію на офіційні державні портали, які ведуть облік відомостей про військові злочини, вчинені РФ (wacrimes.gov.ua; damaged.in.ua; dokaz.gov.ua);
10) подання онлайн-заявки про пошкодження майна в електронній системі «ДІЯ».
Надалі компенсація може бути здійснена за рахунок нещодавно створеного Урядом Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури.
Також, на підставі вищенаведених підготовлених документів, можна буде в окремому порядку готувати відповідні позови до міжнародних судових інстанцій про відшкодування шкоди (за рахунок заарештованого майна рф за кордоном).
Порядок дій у разі завдання збитків українським компаніям у формі упущеної вигоди, - неодержаних доходів у зв’язку з воєнними діями:
Згідно постанови КМУ від 20.03.2022р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» на даний час визначається лише загальна можлива процедура відшкодування збитків / втрат підприємств у формі упущеної вигоди (неодержаних прибутків).
Зокрема, передбачено, що економічні втрати підприємств включають втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Основні показники, які оцінюються для визначення економічних втрат підприємств:
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних підприємств;
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;
- упущена вигода державних підприємств;
- упущена вигода підприємств недержавної форми власності;
- втрати державних підприємств від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях;
- втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
При цьому відповідно до постанови КМУ від 20.03.2022р. № 326, - визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції. Вказана методика повинна бути розроблена і затверджена органами виконавчої влади у 6-місячний строк.
Отже, у даному разі для визначення завданих збитків підприємств у формі упущеної вигоди (які не пов’язані з пошкодженням чи знищенням майна) необхідно керуватись положеннями Методики визначення шкоди та збитків підприємств, яка повинна бути прийнята і затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції. У подальшому, на підставі даної методики, можна буде в окремому порядку готувати відповідні позови до міжнародних судових інстанцій про відшкодування збитків підприємств у формі упущеної вигоди (за рахунок заарештованого майна рф за кордоном).
Виходячи з наведеного, рекомендується у превентивному порядку здійснити такі дії (з метою фіксації фінансового стану підприємства і завданих збитків у формі упущеної вигоди):
- провести аудиторську перевірку компанії, якою зафіксувати зниження / відсутність доходів з 24.02.2022р. по теперішній час;
- провести експертну оцінку вартості бізнесу, якою зафіксувати зниження вартості бізнесу з 24.02.2022р.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1207
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 333
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 103
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 17683
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
14925
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11379
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 11221
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6873