Як будемо боротися з тими, хто незаконно рубає наші дерева
Останнім часом в Україні не меншає історій про вирубку дерев у містах. Чого лишень варті дві останні події в Одесі.
У лютому жителів незаконно позбавили масиву зелених насаджень у центральній частині міста, а пізніше – ще в одному районі вирубали блакитні ялини, яким уже не один десяток років. Начебто під забудову.
Столиця також «не відстає». Наприклад, у Києві недавно знищили дерева в самому центрі міста, неподалік станції метро «Олімпійська». Міг бути якийсь локальний «Централ парк», а замість цього, ймовірно, отримаємо порцію висоток. Такі історії дуже поширені для нашої країни та відбуваються мало не щодня на заході, сході й у центрі держави. В результаті наші з вами міста втрачають щоразу більше зелені, кисню та... здоров'я своїх жителів, відповідно.
Чому так відбувається?
Фактично зараз разом із дозволом на проведення будівельних робіт забудовник автоматично отримує дозвіл на видалення зелених насаджень на відповідній ділянці за умови відшкодування вартості цих дерев. Однак визначають цю вартість за «спеціальною методикою», до якої є безліч запитань. Хоча навіть не це важливо. Критичний момент полягає в тому, що якщо є гроші – а у забудовників вони є – можна вирубати сотні гектарів зелених зон міста фактично безкарно. Так, наприклад, було на Гагарінському плато в Одесі, коли вирубали понад 200 унікальних дерев і заплатили, згідно з інформацією ЗМІ, тільки 90 000 гривень відшкодування. Для великих девелоперських компаній такі суми – копійки. Є й інший варіант, коли дозволу на будівництво взагалі немає, проте забудовнику «дуже треба» почати роботи, а зелені насадження йому заважають. У цьому випадку відкрито порушується закон, але всі кримінальні провадження в таких історіях – малоперспективні.
Чому?
Відкриваємо Кримінальний та Адміністративний кодекси і бачимо, що сьогодні вітчизняне законодавство передбачає за незаконне вирубування дерев у межах населених пунктів тільки адміністративну відповідальність. Наприклад, якщо фізичній особі раптом заманеться вирубати у вашому дворі або на центральній площі міста десяток дерев, то ця людина заплатить штраф у розмірі від 170 до 510 гривень і спокійно піде додому. Якщо ж на такий крок зважиться посадова особа або підприємець, то штраф може становити 850 гривень. Безумовно, вважати таку норму достатньо превентивним заходом неможливо. Штраф менше як 10 доларів не зупинить потенційних вандалів, як і штраф трохи вище ніж 30 доларів не зупинить потенційних недобросовісних забудовників.
Що робити?
Посилювати відповідальність за знищення дерев. Зараз ми плануємо прирівняти відповідальність за зазіхання на дерева, що ростуть у місті, до відповідальності, яку доведеться нести за вирубку насаджень у лісі. А це значно серйозніше, ніж оплатити мізерний штраф.
Що передбачає законопроєкт?
Перша новела – це збільшення штрафів за знищення дерев, які ростуть у населених пунктах. Відтепер за таке свавілля доведеться сплатити не 170 гривень, а від 1700 до 3400 для фізичних осіб і від 5100 до 8500 – для фізичних осіб-підприємців і посадових осіб. І це у випадках, якщо вартість знищених зелених насаджень не перевищила 21 020 гривень. Фактично ми підвищуємо штраф у 10 разів.
Якщо ж буде знищено насаджень на суму понад 21 020 гривень і зроблено це буде навмисне, то доведеться заплатити штраф у розмірі від 8500 до 17 000 гривень або ж займатися до двох років виправними роботами, або навіть сидіти у в’язниці.
Якщо ж вандали вчинили вирубку дерев повторно або дерева були знищені за змовою групи осіб, наприклад, якимось забудовником, то у в’язниці доведеться відсидіти до п'яти років. Якщо ж зловмисники знищать дерев на суму понад 63 060 гривень, тоді покарання стає ще більш серйозним. У такому випадку доведеться провести за ґратами до семи років.
Подальший план?
Зараз із цим законопроєктом ми йдемо до профільного комітету Верховної Ради, у нас хороша підтримка ініціативи щодо посилення відповідальності за знищення зелених насаджень. Ми з вами повинні бачити дійсно зелені, квітучі міста, а не дедалі більші бетонні джунглі.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 632
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 295
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 293
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 125
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12613
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
9479
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 7238
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6131
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5923