Україна в глобальному водневому атласі
Реалізація водневого потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру
Україна отримала значну увагу в рамках проєкту HYPAT, який досліджує можливості глобального виробництва та торгівлі зеленим воднем. Незважаючи на труднощі, викликані війною, Україна розглядається як один із ключових партнерів для майбутньої водневої економіки Німеччини. Докладний аналіз економічних, технічних та геополітичних аспектів показує, що країна має як перспективи, так і виклики для реалізації свого потенціалу.
Потенціал України у виробництві водню
Україна володіє значними відновлюваними ресурсами, включаючи вітрову та сонячну енергію, які є основою для створення зеленого водню. Розвинена інфраструктура для транспортування енергоресурсів, зокрема трубопроводи, що з’єднують країну із Західною Європою, створює додаткові можливості для транспортування водню.
Виклики у реалізації потенціалу
Однак війна та пов’язана з нею політична нестабільність є значними перешкодами. Україна має найвищі витрати капіталу (WACC) серед розглянутих країн у звіті, що робить експорт водню з країни дорожчим порівняно з альтернативними експортерами, такими як Марокко чи Канада. Це обмежує її конкурентоспроможність на глобальному ринку.
Відновлення інфраструктури, постраждалої через військові дії, також є важливим питанням, адже експорт водню до Німеччини передбачає модернізацію існуючих трубопроводів та створення нових ланцюгів постачання.
Економічна доцільність
За розрахунками дослідження HYPAT, витрати на імпорт водню з України до Німеччини у 2030 році складатимуть 3,50–6,50 євро за кілограм, а до 2050 року можуть знизитися до 2,50–4,50 євро за кілограм. Проте, через високі WACC, витрати України будуть вищими, ніж у багатьох інших країн-експортерів.
Транспортні витрати через трубопроводи для України є меншими порівняно з експортом із віддалених країн, таких як Канада. Для доставки 50 ТВт-год водню транспортні витрати через трубопровід з України складуть близько 9% від загальних витрат на постачання, що демонструє перевагу географічної близькості.
Екологічні аспекти та сталий розвиток
Для виробництва 1 кілотонни водню необхідно до 20 кілограмів води, що може створити виклики в регіонах з обмеженими водними ресурсами. Хоча Україна має доступ до прісної води, використання цієї води для промислових цілей може конкурувати з іншими секторами, такими як сільське господарство.
У звіті також підкреслюється важливість врахування геополітичних ризиків. Політична стабільність та довіра до торгових відносин стають ключовими факторами для майбутніх стратегій Німеччини щодо імпорту водню. Незважаючи на складну ситуацію, Україна залишається серед потенційних партнерів, завдяки наявним інфраструктурним можливостям та природним ресурсам.
Замість висновків
Проєкт HYPAT чітко демонструє, що Україна може стати важливим постачальником зеленого водню для Європи, особливо з огляду на її географічне положення та ресурси. Однак реалізація цього потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру. Німеччина та ЄС мають підтримувати Україну на цьому шляху, адже інтеграція її у глобальну водневу економіку сприятиме як енергетичній безпеці Європи, так і відновленню економіки України.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13663
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5770
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5706
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5351
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199