Як ДПС блокує податкові накладні й позбавляє підприємців права на податкові кредити
Податкова служба продовжує звітувати про свої успіхи.
Мовляв, сьогодні під блокування системи автоматизованого моніторингу потрапляє лише 0,5% податкових накладних підприємців. Усі інші – реєструються без проблем. А це свідчить про те, що ДПС усіляко підтримує розвиток українського бізнесу. Мушу з цим не погодитися і поясню, чому.
На жаль, підтвердити або спростувати наведений вище показник доволі складно. Адже розпорядником відповідної статистичної інформації є сама ДПС. До речі, озвучив її в. о. голови служби Євген Олейніков під час зустрічі 3 червня з представниками Європейської Бізнес Асоціації.
Податковий тиск посилився
Підприємцям із числа 0,5%, котрі незгодні з блокуванням своїх податкових накладних (ПН), чиновник порадив оскаржувати ці рішення в нормативно-правовому порядку. І пояснив, що ДПС не зволікатиме з розглядом таких скарг. За його словами, податківцям вистачить на це ... 25 (!) днів. Навіть більше: наявність ознак ризиковості у підприємства не є підставою для заборони подальшої реєстрації податкових накладних.
Попри те, що ми не маємо прямого доступу до податкової статистики, вважаю показник у 0,5% радше маніпулятивним, ніж реальним. Принаймні, він не враховує суму заблокованих накладних. Тезу про маніпулятивність у звітах ДПС опосередковано підтверджує практика стосунків між податківцями й підприємцями. Вона говорить про посилення податкового тиску на бізнес одразу після зняття карантинних обмежень.
Нагадаю лише один красномовний факт: опитування «Індекс настроїв малого бізнесу у 2020 році», оприлюднене 24 лютого 2021 року Європейською Бізнес Асоціацією, засвідчило зниження протягом минулого року настроїв у підприємницькому середовищі - з 3,07 до 2,38 балів із 5 можливих. І це найгірший показник за останні 3 роки! Серед головних причин, що заважають бізнесу розвиватися, учасники опитування вказали «обтяжливі податки і репресивний тиск фіскальних органів». Гадаєте, за кілька місяців ситуація кардинально змінилася? Нічого подібного! Напруга в бізнес-середовищі лише зросла.
Цікаво, що пік незадоволення серед підприємців, як правило, припадає на період квартальної звітності ДПС. Імовірніше за все, податкова служба, бажаючи продемонструвати зростання бюджетних надходжень, зокрема, й від ПДВ, умисно створює штучні перепони для реєстрації податкових накладних. Як результат, підприємці не мають змоги отримати податковий кредит. Зате показники сплати податків зростають.
Із цим припущенням перегукується і заява самого в. о. Голови ДПС щодо «оперативного» розгляду скарг платників у строк до 25 днів. Хочу нагадати, що час реєстрації податкових накладних обмежений 15 днями від закінчення звітного місяця. Водночас граничний строк подання звітності з ПДВ становить 20 днів із дня закінчення звітного місяця, а сплата цього податку - 10 днів із моменту подання декларації.
Ні для кого не є таємницею, що наші підприємці реєструють ПН мало не в останні дні, дозволені законом. І порушниками їх за це назвати не можна. Нескладний аналіз свідчить, що ДПС має значно більше часу на розгляд скарг, ніж він є у підприємців для подання звітності з ПДВ та включення до складу податкового кредиту заблокованих накладних. Ось так і працює нехитрий механізм збільшення сплати податків, завдяки якому податкова може звітувати про свої «здобутки». Я вже не говорю про ті випадки, коли представники ДПС починають просити чи навіть вимагати від бізнесу сплатити податки авансом!
Блокування ПН: від конкретики до абсурду
Що ж до самого підтвердження правомірності блокування ПН. По-перше, існує декілька категорій ризиків, здебільшого вони досить конкретні, на кшталт «невідповідності придбаного і реалізованого товару». Але податкова служба зазвичай використовує не їх, а малозрозумілий аргумент про «наявність у контролюючого органу податкової інформації». Звісно, що переважна більшість підприємців не уявляє, яка саме «податкова інформація» є у контролюючого органу і які пояснювальні документи їм слід надати.
По-друге, службовці ДПС дуже неохоче вносять зміни до системи реєстрації податкових накладних. Тож коли підприємство надає пояснення та документи по заблокованій ПН, податкова служба поновлює її реєстрацію, але всі наступні ПН знов блокує. Йдеться навіть про ті звітні документи, які виписуються в межах звичайної діяльності підприємства по абсолютно аналогічних операціях. Абсурд, погодьтеся?!
Але як не маніпулюй зі статистикою, правду все одно не сховаєш. Для мене очевидно, що зустріч в. о. голови ДПС пана Олейнікова із представниками Європейської Бізнес Асоціації була викликана саме невдоволенням підприємців щодо цього питання. Й підтвердженням цього є підсумок заходу, сформульований прес-службою ДПС: «Учасники зустрічі розглянули загальну практику вирішення спорів та домовилися про подальшу взаємодію у вирішенні неузгоджених питань». Зрозуміло ж, про що там насправді йшлося?
У своїх дописах я постійно наголошую на тому, що розвиток української економіки не можливий без єдиної і чіткої системи податкових і контролюючих органів, яка б мала зрозумілу структуру, прозорий розподіл зон відповідальності й повноважень, а також єдину інформаційну систему на основі big data й інструменти моніторингу й аналітики. Завдяки такій інформаційно-аналітичній системі з’явиться можливість виявлення (без участі людини) потенційно ризикованих транзакцій й сумнівних податкових накладних. А отже - скоротяться безкінечні перевірки бізнесу й вимоги податківців надавати купу підтверджуючих документів. І з цього треба починати, тому що саме таких кроків сьогодні вимагають бізнес і суспільство!
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 11040
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 5592
-
Відмова США від участі в "мирному процесі" – це благословення
Думка 4317
-
Водогін до Миколаєва будують цілодобово у дві зміни – фото
Бізнес
4262 -
Де шукають музу Баффет, Безос і Цукерберг: екстравагантні звички відомих людей
Життя 3201