Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.10.2016 17:05
Як досягти прозорості в будівельній галузі
ІТ-рішення на службі інтересів держави та суспільства.
За даними Мінекономрозвитку України, рівень тінізації вітчизняної будівельної галузі на початок 2016-го р. становив 42%. Водночас у тіні перебуває 55% операцій на ринку нерухомості. Отже практично половина усіх процесів у державі, що відбуваються на різних етапах у сфері будівництва, зміни власності, перебувають у тіні.
При цьому, будівельники з року в рік звітують про збитки, яких вони зазнають. Торік, наприклад, обсяги будівництва у фінансовому розрізі становили 57,5 млрд гривень, а збитки – 28 млрд! Зрозуміло, що за таких обставин будівельники часто прагнуть заховатися «у тіні», аби тільки не зазнавати збитків.
Держава натомість далі констатації власне факту значного відсотка тінізації економіки, фактично нічого не робить. Ініціативи окремих чиновників, представників нової генерації управлінців та політиків – радше їхня особиста позиція, а не системна державна політика.
Загальновідомими є численні схеми – «накрутки» вартості в кошторисах, «відкати» за земельні ділянки й підрядні контракти. Також усі ми добре знаємо і пам’ятаємо різноманітні афери з будівництвом житла за кошти населення. Сюди ж можна додати й багатьом відомі факти штучного ціноутворення й подекуди низької якості проектних рішень й матеріали, з яких зводяться будівлі.
Протягом 2015-го р. в експлуатацію було введено понад 11 млн. квадратних метрів житла. Це – на 13,4% більше ніж у попередньому 2014-му р. Тобто галузь, на перший погляд, розвивається, є приватні інвестори, які, часто навіть усвідомлюючи наявність тих чи інших тіньових схем на ринку житла і нерухомості, все одно вкладають власні кошти в будівництво.
Насправді, майбутній власник сьогодні фактично не знає реальну вартість житла. Він знає лише ціну «квадратів» без ремонту, бачив рекламне зображення будинку. Йому не відомо, що саме він купує: з яких матеріалів зводиться споруда, хто їх виробляє, якої вони якості, який термін служби будинку, його окремих елементів та інженерних систем. І нарешті, він й гадки немає, скільки коштуватиме експлуатація об’єкту, коли і які ремонти передбачені…
В багатьох країнах від середини 1990-х активно використовують будівельне інформаційне моделювання (від англ. BIM, Building Information Modeling). Як засвідчує досвід західних країн, БІМ передбачає скорочення вартості будівництва на 15-20%, а експлуатації споруд – на 50%. Цілком можливо, що набутий досвід використання комплексних ІТ-систем у спричинить подальше зниження собівартості та обслуговування об’єктів.
Якщо говорити про український потенціал, то в наших умовах вигоди від застосування БІМ, за розрахунками експертів, можуть сягати на етапі проектування 20-50%, на стадії будівництва – до 40% від вартості тих чи інших робіт. Це справді можливо за рахунок прозорої ціни, заводського виробництва компонентів будівлі, ліквідації нестиковок, чітких графіків будівництва, роботи постачальників тощо.
Найважливіше, що створену інформаційну модель можна використовувати на наступних етапах – експлуатації об’єктів, коли у їхніх власників є деталізований опис елементів будинку, виробників, режими експлуатації та ремонтів. А це особливо важливо зараз, якщо враховувати стан нашого ЖКГ.
Що треба зробити, щоб в Україні запрацював БІМ, а відтак відбулася детінізація будівельної сфери, а натомість поступово утверджувалася – прозорість і прогнозованість розвитку галузі?
- На рівні законодавства потрібно закріпити норму про надання всієї необхідної техніко-економічної інформації всіма учасниками будівництва та експлуатації об’єкта.
- Створення єдиної чи кількох підгалузевих інформаційних баз, побудованих на основі єдиної системи кодування та форматів.
- До норм проектування варто включити вимоги щодо оновленого складу і якості проектно-кошторисної документації з використанням сучасних методів і засобів інформаційного моделювання.
- Також потрібно вдосконалити контрактні відносини учасників будівництва.
- Розгорнути підготовку кадрів, адже досі жоден вітчизняний вуз не випускає фахівців з управління нерухомістю, інжинірингу, сервейінгу.
- У сукупності все це може стати предметом окремої державної програми.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
Топ за тиждень
Популярне
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104854
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86508
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45689
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12732
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12434
Контакти
E-mail: [email protected]