Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.12.2017 18:51
Доцільність ототожнення легату з договором доручення
В даній статті з'ясовується доцільність ототожнення договору доручення з легатом.
Заповідачевігарантовано дуже різні за своєю сутністю юридичні можливості, яким в свою чергупритаманний майновий або особистий немайновий характер. Зокрема вищевказаний суб’єктволодіє правом на заповіт.
Чіткий та недвозначний зміст зазначеногоправочину може охоплювати легат. Чи можна вищезазначену вказівку називати «заповідальнимдорученням»?
Станом на сьогоднішній день, офіційнадоктрина спадкового права охоплює велику кількість малодосліджених питань.Зокрема нині в юридичній літературі присутні два нетотожні за своєю суттю підходистосовно з’ясування доцільності застосування назви «заповідальне доручення» до спеціального розпорядження, яке в свою чергувітчизняним законодавцем закріплено в юридичних нормах, що передбачені ст. ст.1237-1239, 1241 та 1271 ЦК України. В зазначеній праці ми ознайомимосядетальніше з непростим змістом таких концепцій.
Як вказує М. Гордон, розпорядження,юридичний зміст якого полягає в тому, що заповідачеві дозволено покласти всвоєму заповіті на спадкоємця обов’язок надати тим або іншим учасникамцивільно-правових відносин майнову вигоду, можна називати «заповідальним дорученням».Доцільність зазначеної концепції згаданий вчений намагається підтвердити такимидоводами.
Заповідач може встановити в своєму заповітітак званий заповідальний відказ. Юридична сутністьвказаного розпорядження полягає в тому, що спадкоємцеві надається дорученнявиконати відповідні дії [1, с. 58].
Науковий підхід про те, що легат можнаназивати заповідальним дорученням, окрім М. Гордона, в своїх наукових розвідкахпідтримують інші дослідники. Такими вченими, наприклад, є: А. Бєсова [2, с. 30]та ін.
Але далеко не всі науковці погоджуються з такимдоктринальним підходом. Зокрема Б.Хаскельберг наголошує на тому, що легат недоцільно ототожнювати з дорученням.Доцільність даної концепції згаданий вчений пробує підтвердити, скориставшись такимидоводами.
Доручення за своєю суттю є нічим іншим, якдоговірним правовідношенням. Воно припиняється у випадку смерті будь-якої зйого сторін [3, с. 397].
Науковий підхід про те, що легат за своєююридичною суттю є дорученням, крім Б. Хаскельберга, в своїх наукових розвідкахне одобряють інші дослідники. Такими вченими, наприклад, є: І. Спасибо-Фатєєвай В. Надьон [4, с. 71] та ін.
На наше глибоке переконання, легат неможливо встановити шляхом діяння, яке в свою чергу є доручення. Доцільність вищезазначеноїнаукової концепції ми спробуємо обстояти завдяки таким доводам.
Юридичні факти не є структурними елементамицивільно-правових відносин. Але перші перебувають в тісному взаємозв’язку здругими. Як це розуміти?
Чинним законодавством передбачено різні засвоєю суттю юридичних фактів, що визнані достатніми підставами ймовірноговиникнення цивільних обов’язків та цивільних прав. Одними з вищенаведених життєвихобставин можна назвати доручення (ст.1000 ЦК України) і заповідальний відказ (ст. 1237 ЦК України) [5].
Згаданим юридичним фактів притаманна великакількість обопільних ознак. Зокрема такі обставини за своєю суттю є нічиміншим, як правомірними діями, що спрямовані на невідворотне досягнення конкретногоправового результату – вчинення однією особою на користь іншої особи відповідногообов’язку.
Одначе не треба забувати про те, що вищезгаданіфакти істотно відрізняються одне від одного. Зокрема доволі принципова різницяміж ними полягає в тому, що доручення за своєю юридичною природою є договірнимправовідношенням, а легат – недоговірним правовідношенням. Що це означає?
Дорученню властиві різні ознаки. Сутністьоднієї з таких рис полягає в тому, що згаданий юридичний факт вміщує в собівільне та узгоджене волевиявлення, яке в свою чергу виражене двомарівноправними суб’єктами правових відносин, а саме довірителем та повіреним.
Легату, на відміну від доручення, вищенаведенаознака анітрохи не властива. Вказана думкапояснюється тим, що згаданий юридичний факт охоплює собою не узгоджене з тимичи іншими повноправними суб’єктами правових відносин вільне волевиявлення одної-єдиноїфізичної особи - заповідача.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гордон М. В. Наследование по закону и позавещанию. – М.: Юрид. лит., 1967. – 120 с.
2. А. А. Бесова. Юридическая природа правотказополучателя // VoxJuris:сборник статей / отв. ред. В. В.Сухоязов. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2017. – С. 29-36.
3. ХаскельбергБ. Л. Правоотношение из завещательного отказа и его элементы/ Б. Л. Хаскельберг Цивилистические исследования. Вып. 1 : Сборник научных трудовпамяти проф. И. В. Федорова / Под ред. Б. Л. Хаскельберга, Д. О. Тузова. – М.,- 2004. – С. 78-111.
4. Спасибо-ФаттєваІ. В. та Надьон В. В. Правова природа обов’язків у спадкових правовідносинах //Вісник Національної академії правових наук України. – 2016. - № 1 (84) – с.66-75.
5. Цивільнийкодекс України від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003.– № 40-44. – Ст. 356.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483
Контакти
E-mail: [email protected]