Посилення повноважень АМКУ під час перевірок бізнесу
Які потенційні наслідки для бізнесу матимуть прийняті зміни до законодавства України в частині посилення повноважень АМКУ
Внесеними в чинне законодавство Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» від 09 серпня 2023 року № 3295-ІХ змінами Верховна Рада України суттєво посилила повноваження Антимонопольного комітету України. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту 5431, який був прийнятий Верховною Радою України, в якості обґрунтування такого посилення зазначалися серед іншого вдосконалення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції, посилення інституційної спроможності Антимонопольного комітету та імплементація окремих положень відомої Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Зазначені зміни набули чинності 01.01.2024 року.
Найбільш значущими для бізнеса є саме норми, які посилюють повноваження АМКУ та який вплив в результаті застосування нових норм матиме цей контролюючий орган на діяльність вітчизняного бізнесу.
У зв’язку з цим доцільно зупинитись на новелах у вітчизняному законодавстві, відповідно до яких АМКУ наділено повноваженнями, не властивими йому як контролюючому органу.
Так, п. 7 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що на підставі судового рішення господарського суду АМКУ має право безперешкодного доступу до приміщень підприємств, установ та організацій, до місць зберігання інформації, що перебуває у володінні та/або користуванні суб’єктів господарювання, об’єднань, комп’ютерів, технічних засобів електронних комунікацій та зберігання інформації, серверів, сейфів, робочих місць працівників тощо), незалежно від їх місцезнаходження;
копіювати та/або одержувати копії такої інформації;
накладати арешт або вилучати предмети чи інші носії інформації, документи, у тому числі їх оригінали, опломбовувати (опечатувати) приміщення, системи електронних комунікацій чи місця зберігання інформації у спосіб, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом;
проводити огляд приміщень та інших володінь суб’єктів господарювання, що перевіряються;
Цими повноваженнями наділені безпосередньо апарат АМКУ, його територіальні відділення (п.3 статті 15), державні уповноважені АМКУ (п. 3 статті 16), а також голови територіальних відділень (п. 4 статті 17)
У цьому аспекті постає питання, чи будуть судді господарських судів перевіряти наявність належних підстав для прийняття таких судових рішень та задовольняти прохання представників АМКУ, які останні висловлюватимуть у своїх клопотаннях, адже фактично алгоритм дій в цій частині буде схожим на кримінально-процесуальний, зокрема щодо розгляду слідчими суддями клопотань від органів досудового розслідування. Але в ситуації з кримінальним процесом все є набагато зрозумілішим, оскільки процес розгляду суддями таких клопотань є фактично невід’ємною та органічною частиною всього кримінального процесу. І навіть за таких умов найбільше запитань та претензій з боку бізнесу та громадян до правоохоронних органів виникає саме при застосуванні органами розслідування подібних повноважень, контроль за здійсненням яких має здійснюватися слідчими суддями, тому що саме за результатами оглядів, обшуків вилучається майно, техніка, на яке пізніше судом накладається арешт, який, у свою чергу, може продовжуватись протягом всього строку досудового розслідування. При цьому на час дій воєнного стану строк досудового розслідування фактично необмежений, а отже, діяльність конкретного підприємства може бути потенційно паралізована.
У випадку ж з господарським процесом копіювання подібних норм може призвести до зловживання таким правом з боку представників АМКУ та неготовності суддів виконувати функцію належного судового контролю в цій сфері.
Більше того, звертаючись до норм процесуального права – Господарсько-процесуального кодексу України, яким передбачений порядок розгляду судами клопотань від органів АМКУ, законодавцем закладено невизначеність та можливість зловживання правом при формулюванні своїх клопотань представниками АМКУ. Так, пунктом 6 частини 2 статті 252-1 ГПК України передбачено, що у клопотанні зазначаються види процесуальних дій, щодо здійснення яких надається клопотання, тобто закладено можливість отримання ухвали суду відразу на всі «опції», зокрема на безперешкодний доступ до приміщень, копіювання / одержання інформації, проведення огляду приміщень.
Крім цього, під час перевірки передбачено право вимагати від керівника, посадових осіб та інших працівників або представників об’єкта перевірки, інших осіб надання усних або письмових пояснень щодо фактів, документів, які стосуються мети та предмета перевірки (частина 4 статті 44-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Правове значення таких пояснень не до кінця зрозуміле, враховуючи негативні наслідки для суб’єкта господарювання, які можуть настати за результатами пояснень та перевірки в цілому.
Також внесеними змінами до законодавства зафіксовано можливість залучати правоохоронні органи для забезпечення проведення розгляду справи та проведення розслідування, в тому числі збирання та вилучення доказів, накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації (частина 5 статті 44-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; статті 7, 14, 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»). Наприклад, у частині 5 статті 44-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вказано, що з метою запобігання створенню перешкод перевірка може проводитися із залученням поліцейських, працівників інших правоохоронних органів. Водночас залишається невизначеним, хто визначає наявність можливих перешкод, яким чином мають залучатися правоохоронні органи та насамперед їхній статус під час таких перевірок.
Також доповнені повноваження Голови АМКУ та голів територіальних відділень в частині видання наказів про примусове виконання рішень АМКУ, адміністративної колегії АМКУ, прийнятих за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу. Таким чином, законодавцем запроваджено механізм щодо реального виконання стягнень за виявлені порушення та невідворотності настання негативних наслідків для порушників.
Додатково змінами в профільному Законі передбачено, що у своїй діяльності АМКУ має фактично необмежений доступ до всіх електронних реєстрів, автоматизованих баз даних, інформації підприємства, у тому числі з обмеженим доступом.
Отже, набуття чинності зазначених вище змін та їхнє практичне та широке застосування у діяльності АМКУ може стати ще одним фактором ризику та тиску на бізнес в України за умови використання цим органом своїх повноважень із надмірністю.
Станом на сьогодні ще немає практики діяльності АМКУ за новими правилами, отже спостерігаємо за її розвитком та застосуванням новододаних повноважень з боку цього органу.
- Порядок розгляду скарги щодо порушення містобудівних норм: алгоритм та приклад Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1157
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 201
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 146
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 140
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 138
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 10190
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8901
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 7390
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6693
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4171