В зоні енергетичної уваги
Які висновки має зробити Україна з найпотужнішої атаки РФ по об’єктах енергетики
Наприкінці серпня Україна пережила потужну комбіновану атаку росіян по об’єктах вітчизняної енергетики. Експерти відзначають, що серед цілей були і електромережі, що ведуть до вітчизняних АЕС, які у нинішніх умовах виглядають осередком стабільності у питанні виробництва електроенергії.
Російський псевдополітолог Марат Баширов (він 10 років тому кілька місяців називав себе «прем’єр-міністром» самопроголошеної ЛНР та перебуває в обслузі воєнного злочинця Бородая та енерго-боса Новака) відзначив, що дата атаки була спланована невипадково. Ремонтні та профілактичні роботи на більшості енергетичних об’єктів України завершено, наближається опалювальний сезон, ліквідувати дефіцит електроенергії буде вкрай непросто.
Ще один фактор – The Washington Post та Le Monde (кожна у різній тональності) написали про переговори між російськими та українськими представниками, які начебто мали місце у Катарі. Предметом домовленості мала стати взаємна відмова від ударів по енергетичних об’єктах. Каталізатор цієї спроби перебуває у Вашингтоні, пам’ятаєте, як обурили міністра оборони США Ллойда Остіна атаки українських дронів по російських НПЗ? Тепер у інформаційному просторі гуляє версія, що Росія відмовилася від домовленостей після вторгнення ЗСУ до Курської області. Вона відображає західну оптику сприйняття російсько-української війни.
Українці насправді ще 10 років тому, після Іловайської трагедії, отримали болісний урок щодо неможливості домовлятися з росіянами. Думати про можливість домовитися з Путіним – означає обманювати самих себе та фактично занапастити. Ми маємо покладатися на наших захисників та енергетиків, адже у тому, що наприкінці серпня не стався тотальний блекаут – заслуга саме їх. Так само варто розуміти, що Кремль не зупиниться у своїх спробах знищити українську енергетику. Це питання для РФ є стратегічно важливим, адже широкомасштабне вторгнення триває понад 900 днів попри сподівання Кремля на бліцкриг. Путін та його оточення добре розуміють, що завдати вирішального удару вони можуть зсередини українського суспільства, а не на фронті.
Українська дипломатія зараз зосередилася на спробах переконати країни НАТО та ЄС збивати російські ракети та дрони у безпосередньому наближенні до власних кордонів. Завдання направду виглядає непростим, оскільки на Заході все ще панує прагнення рахуватися з Росією як потужним геополітичним гравцем. До речі, успішна операція ЗСУ в Курській області мала б сприяти деміфологізації Росії. Звернемо увагу на ще один напрям - посилення протиповітряної оборони. Україні варто сформувати запит на засадах гуманізму, адже комплекси ППО/ПРО не можна називати наступальною зброєю. Ракетний удар по «Охматдиту» та атаки енергетичної інфраструктури – це воєнні злочини, застерегти від їх повторення можна посиленням протиповітряної оборони України.
На порядку денному – постачання Україні енергетичного обладнання для ремонту об’єктів генерації та будівництво нових електростанцій та маневрових потужностей. Виглядає дивним, що Верховна Рада спростила імпорт обладнання для сонячної енергетики, проте не вжила відповідних заходів щодо енергетики вітрової, яка має більше можливостей для використання. Та й досвід сусідів можна використати. Схоже, парламентаріям треба подарувати підбірку творів українських класиків, які оспівують вітер, бо інакше це питання з місця не зсунути.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18209
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 14042
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6137
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3387
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2533