В зоні енергетичної уваги
Які висновки має зробити Україна з найпотужнішої атаки РФ по об’єктах енергетики
Наприкінці серпня Україна пережила потужну комбіновану атаку росіян по об’єктах вітчизняної енергетики. Експерти відзначають, що серед цілей були і електромережі, що ведуть до вітчизняних АЕС, які у нинішніх умовах виглядають осередком стабільності у питанні виробництва електроенергії.
Російський псевдополітолог Марат Баширов (він 10 років тому кілька місяців називав себе «прем’єр-міністром» самопроголошеної ЛНР та перебуває в обслузі воєнного злочинця Бородая та енерго-боса Новака) відзначив, що дата атаки була спланована невипадково. Ремонтні та профілактичні роботи на більшості енергетичних об’єктів України завершено, наближається опалювальний сезон, ліквідувати дефіцит електроенергії буде вкрай непросто.
Ще один фактор – The Washington Post та Le Monde (кожна у різній тональності) написали про переговори між російськими та українськими представниками, які начебто мали місце у Катарі. Предметом домовленості мала стати взаємна відмова від ударів по енергетичних об’єктах. Каталізатор цієї спроби перебуває у Вашингтоні, пам’ятаєте, як обурили міністра оборони США Ллойда Остіна атаки українських дронів по російських НПЗ? Тепер у інформаційному просторі гуляє версія, що Росія відмовилася від домовленостей після вторгнення ЗСУ до Курської області. Вона відображає західну оптику сприйняття російсько-української війни.
Українці насправді ще 10 років тому, після Іловайської трагедії, отримали болісний урок щодо неможливості домовлятися з росіянами. Думати про можливість домовитися з Путіним – означає обманювати самих себе та фактично занапастити. Ми маємо покладатися на наших захисників та енергетиків, адже у тому, що наприкінці серпня не стався тотальний блекаут – заслуга саме їх. Так само варто розуміти, що Кремль не зупиниться у своїх спробах знищити українську енергетику. Це питання для РФ є стратегічно важливим, адже широкомасштабне вторгнення триває понад 900 днів попри сподівання Кремля на бліцкриг. Путін та його оточення добре розуміють, що завдати вирішального удару вони можуть зсередини українського суспільства, а не на фронті.
Українська дипломатія зараз зосередилася на спробах переконати країни НАТО та ЄС збивати російські ракети та дрони у безпосередньому наближенні до власних кордонів. Завдання направду виглядає непростим, оскільки на Заході все ще панує прагнення рахуватися з Росією як потужним геополітичним гравцем. До речі, успішна операція ЗСУ в Курській області мала б сприяти деміфологізації Росії. Звернемо увагу на ще один напрям - посилення протиповітряної оборони. Україні варто сформувати запит на засадах гуманізму, адже комплекси ППО/ПРО не можна називати наступальною зброєю. Ракетний удар по «Охматдиту» та атаки енергетичної інфраструктури – це воєнні злочини, застерегти від їх повторення можна посиленням протиповітряної оборони України.
На порядку денному – постачання Україні енергетичного обладнання для ремонту об’єктів генерації та будівництво нових електростанцій та маневрових потужностей. Виглядає дивним, що Верховна Рада спростила імпорт обладнання для сонячної енергетики, проте не вжила відповідних заходів щодо енергетики вітрової, яка має більше можливостей для використання. Та й досвід сусідів можна використати. Схоже, парламентаріям треба подарувати підбірку творів українських класиків, які оспівують вітер, бо інакше це питання з місця не зсунути.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758