Підземна Вінниця: чи є шанс на відродження?
Місто подвоїть туристичний потенціал, якщо влада діятиме професійно
Усі ми чули про знамениті одеські катакомби, що є об’єктом потужного туристичного паломництва. Але мало хто знає - під центром Вінниці існує розгалужена система підземних ходів набагато старша за одеський аналог. Це підземне місто може бути ще одним «туристичним магнітом», про які нібито так дбає влада. Але насправді підземелля досі приховані від людей, вони занепадають і перебувають під постійною загрозою знищення забудовниками.
Свою історію підземелля Вінниці ведуть від початку існування трьох монастирських комплексів – єзуїтського, домініканського та капуцинського. Вони будувались у різний час в XVII-XVIII столітті. Тоді існувала значна збройна загроза мирному люду й катакомби слугували своєрідним сховищем, яким можна було скористатися у випадку надзвичайної ситуації.
Ми й досі не розуміємо, яку вони мають протяжність, структуру та інженерні особливості. Якщо радянська влада не хотіла це афішувати через параноїдальні схильності до таємничості, то причини, чому цього не робить влада діюча, більш банальні. Це просто безгосподарність та небажання інвестувати кошти в справу, яка не дасть швидких прибутків та не дозволить нажитися деяким чиновникам.
Відсутність коштів – причина того, чому вінницькі катакомби залишаються невивченими. Між тим, вони можуть бути справжньою «золотою жилою» для туристичної галузі міста. До сучасних фонтанів, історичної забудови, могили Пирогова та ставки Гітлера ми додамо ще один об’єкт, який у перспективі може усіх їх перевершити.
Але що відбувається насправді?
Поряд з найстарішою пам’яткою Вінниці – Мурами – забудовник вирив котлован нібито для реконструкції житлового будинку з надбудовою та прибудовою. Фактично це нове будівництво в серці історичного ареалу. При цьому не велися попередні археологічні дослідження, хоча саме на цьому місці раніше вчені знайшли вхід до підземелля. Результатом може стати руйнування частини унікальної системи підземних ходів.
Але ця здавалося б локальна проблема, насправді, може стати поштовхом до відродження підземної Вінниці. Бо розчистка входу – це лише нагальні рятівні роботи, а потрібна широка муніципальна програма з вивчення усіх підземель центру міста.
Вона має включати:
- Фінансування багаторічних археологічних розкопок на території монастирських комплексів, де будувались підземелля;
- Внутрішні дослідження тунелів підземного міста із залученням фахових спелеологів;
- Консервація тих ділянок, які безпечні для людей та не завдадуть шкоди іншим будівлям;
- Облаштування туристичних маршрутів підземною Вінницею.
Місцева влада в цьому питанні повинна виходити на контакт з Міністерством культури, аби долучати до програми кошти з державного бюджету. Також слід зацікавити приватних інвесторів, бо зростання туристичної привабливості Вінниці – це шлях до капіталізації їхніх активів.
Чи здатна на це діюча влада? Маю великі сумніви. Бо малювати яскраві картинки на презентації, проводити беззмістовні форуми, вигадувати фантастичні цілі – це про неї. А ось копітка щоденна робота на перспективу – ні.
Для міських же чиновників катакомби Вінниці – незручний баласт, який в кращому випадку не помічають, а в гіршому – віддають забудовникам. Надія на потужний громадський сектор, небайдужих вінничан та політиків, які їх підтримають і винесуть питання на загальнонаціональний рівень. Адже відродження підземної Вінниці стосується не лише міста, а всієї України. Це ще одна сходинка до її європейського майбутнього, де цінують історію, зберігають її пам’ятки і реалізують колосальні можливості туризму.
- Порядок розгляду скарги щодо порушення містобудівних норм: алгоритм та приклад Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1156
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 200
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 146
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 140
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 138
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 10132
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8898
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 7286
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6689
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4156