Фінансові інструменти для підтримки бізнесу під час карантину: що треба знати?
Держава намагається підтримувати підприємців під час карантину, для чого впроваджує програми – фінансові інструменти, які б мали допомогти бізнесу вижити.
Держава намагається підтримувати підприємців під час карантину, для чого впроваджує програми – фінансові інструменти, які б мали допомогти бізнесу вижити.
Так, з метою надання допомоги бізнесу та подолання наслідків пандемії Уряд вніс зміни до програми державного кредитування.
Умови нової програми
Розглянемо, що змінилося, та як підприємцям отримати допомогу.
1. Збільшено коло суб’єктів підприємництва, які можуть одержати державну фінансову підтримку за програмою. Тепер подавати до банків-партнерів проекту заявки на кредит зможуть підприємці, максимальний рівень річного доходу яких не перевищує 100 мільйонів гривень (до карантину гранична сума не мала перевищувати 50 мільйонів).
2. Збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн. та розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою. Зокрема на діяльність, пов’язану з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва).
3. Звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього.
4. Для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до 9 місяців.
5. Кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку.
6. Розширено перелік цілей, на які підприємці можуть брати кредит в рамках проекту «Доступні кредити 5-7-9%». Так, бізнес може розраховувати на підтримку держави, беручи позику також на:
- купівлю нежитлової нерухомості без права передачі її третім особам;
- придбання об’єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із втіленням субʼєктом підприємництва інвестиційного проєкту;
- поповнення обігових коштів суб’єктів підприємництва у розмірі не більше 25% від загальної вартості інвестпроєкту, що фінансується за рахунок кредитних ресурсів;
- інвестиційні цілі, пов’язані із запобіганням поширенню COVID-19 (виробництво лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання тощо).
7. Є можливість отримати рефінансування в рамках антикарантинного пакета під нульову процентну ставку, зможуть суб’єкти підприємництва, чий річний дохід не перевищував 10 мільйонів євро. Знімається обмеження щодо максимальної суми кредиту на таке рефінансування. Обмежується лише сума державної підтримки, що надається суб’єкту підприємництва, яка сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період 200 тис. євро. Позичальники отримують можливість рефінансувати свої діючі кредити за ставкою 3%, 5%, 7% або 9% річних (залежно від категорії кредиту) на термін до 5 років у сумі до 3 мільйонів гривень. Обидва види рефінансування стають доступними для позичальників, які мають кредити у будь-якому банку України.
8. Бізнес отримав змогу оформити відстрочку зі сплати не лише тіла кредиту, але й відсотків на обслуговування позики. Така відстрочка може сягати 9 місяців і залежить від мети надання державної підтримки.
Кредити за новими правилами за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» надають: «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк», «Укрексімбанк», банк «Альянс», Банк «Львів» і ПУМБ.
А як у них?
Розглянемо як іноземні держави допомагають бізнесу в умовах поширення коронавірусу.
Наприклад, у США виділено для підприємців $1,8 мільярда за програмою захисту оплати праці для покриття витрат на зарплатню. При цьому, якщо впродовж карантину усі робочі місця для персоналу на підприємстві буде збережено, позичені гроші можна не повертати.
У Німеччині діють програми екстреної фінансової допомоги бізнесу, який зазнав найбільших збитків унаслідок карантину. Підприємець, котрий змушений припинити діяльність, але зберіг робочі місця, може отримати до трьох траншів у розмірі від 3 до 5 тисяч євро (тобто, загалом – від 9 до 15 тисяч). Причому, рішення про надання підтримки ухвалюється упродовж 1-3 днів після звернення. Приміром, лише Інвестиційний банк Берліна надав вже понад 140 тисяч таких траншів за рахунок бюджетних коштів.
У Польщі затверджено пакет законодавчих змін на підтримку малого бізнесу і найманих працівників, серед яких: відтермінування сплати податків (підприємствам можуть надати відстрочку зі сплати податку на прибуток або податку з доходу фізичних осіб за працівників); компенсація частини заробітної плати упродовж 3-х місяців (за умови, що роботодавець не звільнятиме працівників); звільнення на 3 місяці від сплати внеску на державне соціальне страхування малих підприємств, на яких працюють не більше 9 людей; компенсація самозайнятим особам за припинення діяльності. 2000 злотих (приблизно 13 тисяч гривень) щомісяця; безвідсоткова позика у 5000 злотих (понад 32 тисячі гривень) для малих фірм (до 9 працівників) терміном на 12 місяців; допомога в реструктуризації кредитів та лізингу. При цьому, умови отримання вищезгаданих пільг сформульовані так, щоб програмою могли скористатися саме малий та мікробізнес, і саме підприємства, які найбільше постраждали від впровадженого в країні карантину.
Загалом, ЄС і країни-члени вже спрямували на підтримку громадян, промисловості та бізнесу в умовах пандемії COVID-19 понад 3 трильйони євро.
Щодо України, програма пільгового кредитування перезапущена. Але її дієвість, доступність та ефективність можна оцінити лише проаналізувавши реальні кейси отримання кредитування через описаний механізм.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1203
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 327
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 99
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 16820
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
12778
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
11365
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11135
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 10412