Soft Reboot влади. Топ-10 трендів виборів-2019
Українці запустили процес обнуління політики, і оновленій владі доведеться дотримуватися нових трендів.
Сьомі вибори президента України показують високий градус запиту людей до змін. Це чітко продемонструвала несподівано висока явка та розстановка сил після першого туру. У президентських перегонах сформувались неочікувані тренди, які викристалізували як штаби кандидатів, так і самі українці.
1. Голосування як мирна революція.
Це ключовий тренд цих виборів. У 2019 році українці йдуть на дільниці не ставити галочку чи хрестик за кандидата, а натискати кнопку Reboot для обнуління влади. Свідомо або несвідомо. Протестні настрої, сформовані на кухнях через гальмування реформ та повільне зростання соціального рівня, вилилися у “тиху революцію”. Жодної конкретики, лише “за все хороше, проти всього поганого”, “за нове, проти старого”. Але саме це відчуття “проти” відірвало українців від телевізорів, витягло з пікніків у теплий весняний день і забезпечило неочікувано високу явку в першому турі.
2. Відсутність запиту на передвиборчі програми.
Чимало кандидатів до останнього тягнули з оприлюдненням передвиборчих програм або видавали розмиті обіцянки за конкретні плани. Журналісти, за звичкою, намагалися дорікати їм. Однак суспільного запиту на чіткі передвиборчі програми не з’явилося. Тому кандидати увійшли у 31 березня лише з голими лозунгами, задекларованими на біл-бордах і у рекламних роликах. Адже вони повністю задовольняли запит “за все хороше, проти всього поганого”, без зайвих слів.
3. Вибір серцем, а не розумом.
Українці голосують не за майбутнього топ-політика країни, а за персону, якій найбільше симпатизують. Емоційна прив’язка до кандидата чи його неприйняття стало ключовим принципом голосування. Вибори-2019 – це не протистояння програм, ідей, курсів. Це битва віртуальних образів, які зійшли з комп’ютерних і телевізійних екранів у бюлетні.
4. Непередбачуваність лідерства.
Жоден експерт не міг зі 100% впевненістю передбачити розстановку сил після першого туру. Володимир Зеленський увірвався у виборчі перегони всього за 3 місяці до голосування, перевернувши з ніг на голову всі стратегії ключових гравців. Жоден із них не розглядав Зеленського як реальну політичну загрозу, не готував проти нього антиконкурентні кампанії. Досвідчені політики вели звичний «міжсобойчик» за президентське крісло, і не були готові, що всі карти будуть перетасовані.
Темною конячкою виявився мало відомий і непублічний Ігор Смешко, кандидат, створений телеведучим Гордоном, 112 каналом і чисельними ботами. Він зібрав понад мільйон голосів і неочікувано посів 6 місце, обійшовши лідера Радикальної партії Олега Ляшка та представника «ахметівської» частини «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула.
5. Омолодження електорату.
У перемогу Зеленського в першому турі мало хто вірив. Мовляв, високий рейтинг у соцопитуваннях йому створила молодь, а молодь на вибори не ходить. Прогнози не справдилися. Ці президентські вибори мобілізували на 40% більше електорату 16-30 років, ніж у 2014. Зеленський не просто відтягнув частину молоді в інших кандидатів, він привів свою. За нього проголосував кожен другий українець до 30 років. Адже ці вибори для них стали не просто зрозумілим, але й фановим процесом.
6. Диджиталізація кампаній.
Інтернет став одним із ключових майданчиків, на яких розгорнулася агітація. Під нього заточені повноцінні диджитал-кампанії кандидатів. Команда Порошенка активно працювала з лідерами думок, Тимошенко – робила акцент на різноманітному відео і графічному контенті, Садового - говорила з молодіжною аудиторією її мовою, Зеленського – спілкувалася з електоратом через короткі відео в Instagram. Важливою стала роль ботів, які, зокрема, зробили ім’я Смешка впізнаваним. Простежується чітка тенденція: ті, хто був активним соцмережах, посів лідерські позиції за результатами голосування 31 березня.
7. Посилення інтернет-реклами.
Реклама у мережі посилила роль інтернет-контенту. Попри складнощі з розміщенням політичної реклами в Україні, які створив Facebook напередодні виборів, усі штаби швидко знайшли вихід із ситуації та не збавили обертів. Розумно використовується таргетинг за віком, географією, соціальним статусом, уподобаннями. Більш того, відбувається часткова персоналізація звернень, наприклад, з таргетингом суто на сумських або черкаських студентів. Точковість та адресність повідомлень підвищила цінність і результативність диджитал-кампаній.
8. Моментальний зворотній зв'язок.
Соцмережі перетворили передвиборчі перегони у справжній марафон. Особливо помітним це стало після другого туру, коли два кандидати зосередилися один на одному. Мільйони переглядів відео за декілька годин, оперативні відповіді та діалоги. Це кампанія швидких рішень.
Електорат також відчув, що знаходиться на прямому зв’язку із кандидатами. Люди швидко отримують відповіді від штабів на свої коментарі у Facebook та Instagram і питання у Telegram, мають можливість поспілкуватися із волонтерами у чатах і телефоном. Політичний діалог перемістився у площину соціальних медіа, які створили ілюзію, що віртуальний кандидат - цілком реальний.
9. Рекордний вплив телебачення.
Цього року телевізор посів особливе місце у передвиборчих перегонах. Майже кожен із лідерів має власні, “кишенькові” медіа, які використовує для антиконкурентної боротьби. Телеканали стали не просто агітаційними майданчиками, вони допомогли у формуванні образа віртуального кандидата і перенесенні його у реальний світ. Крім того, посилились технології “медіакіллерства”, що увійшли у більшість медіа-кампаній як інструмент, що допомагає “вбити” рейтинги опонентів.
10. Перемога креативу.
Стандартні технології більше не працюють. Перемагає креатив, який стає вірусним. Закостенілі політтехнологи хапаються за голову, ламають звички, швидко перебудовують стратегії, вчаться бути гнучкими та мобільними. Адже сьогоднішній українець перенасичений інформаційним змістом і чекає, що його вразять формою. Спрацьовують ті інструменти, в яких знайдено баланс між технологіями і креативом.
Натиснувши кнопку Reboot на цих виборах, країна запустила інсталяцію системи політичного постмодернізму. Всім, хто працюватиме в ній, доведеться виписувати нову парадигму влади, дотримуючись нових трендів і запитів. Щоправда, на старих технологічних засадах. Тому результат може бути несподіваним.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483