Курсові коливання: це ризик твій, чи мій?
Керівники малого чи середнього бізнесу зазвичай вирішують проблеми під час їх виникнення. І це б можна вважати непоганою практикою, однак, для України, як країни в якій ризиковано вести будь який бізнес - варто думати наперед. Пропонуємо подумати про це ра
Україна бере активнуучасть у міжнародному співробітництвів рамках спрощення торгівлі і митнихпроцедур. Як наслідок, з кожним днемна ринкуз'являється все більше товарів іноземногопоходження. Постачальники таких товаріввідповідно до законодавства здійснюютьпідприємницьку діяльність - самостійна,ініціативна, систематична, на власнийризик господарська діяльність.
Одним із ризиківдіяльності, що пов’язана із розрахункамив іноземній валюті є значні коливаннякурсу гривні за короткий проміжок часу.Підприємці можуть нести збитки привідстрочці або затримці оплати з бокуконтрагентів.
За для уникненнятаких збитків, необхідно в угодахзазначити умови щодо курсової різниці.У чинному законодавстві не передбаченовідповідних застережень щодо коливаньвалюти, тому сторони діють відповіднодо принципів свободи договору таобов’язковості виконання узгодженихзобов’язань.
На практиці умовищодо курсової різниці, як правило,зазначають 2 способами.
1 спосіб: в угодізазначається грошовий еквівалент віноземній валюті та зобов'язання віноземній валюті, які на момент оплатиконвертуються за узгодженим сторонамикурсом. Наприклад, офіційний курс НБУабо курс обраного банку на день оплати.Таким чином, на момент оплати іноземнавалюта конвертується у гривню відповіднодо обраного курсу і заборгованістьповинна бути оплачена боржником, що непорушує законодавство України прообов’язки розрахунки у національнійвалюті.
Можливість вказуватидані зобов'язання підтверджені постановоюВСУ (3-62гс11), а саме, що в Україні передбаченийвиключно розрахунок між контрагентамиу національній валюті - гривні, але нормине містять заборони на вираження удоговорі грошових зобов'язань в іноземнійвалюті, а також на здійснення перерахункугрошового зобов'язання у разі зміникурсу національної валюти України повідношенню до іноземної валюти.
2 спосіб: в угодізазначається застереження про правоперерахунку вартості товару стороноюі зобов'язання оплатити / доплатити цюрізницю іншою стороною у разі збільшеннякурсу гривні по відношенню до іноземноївалюти. У даному застереженні слідописати порядок проведення розрахунків,а саме формулу розрахунку нової вартостітовару, визначення банку, за курсомякого сторони будуть проводити розрахунок,порядок надання розрахунку та строкиздійснення оплати.
Якщо контрагентбуде порушувати умови договору, наприкладдобровільно не захоче сплачуватирізницю, на яку збільшилась вартістьтовару або стверджувати на недійсністьпункту про зазначення у договорііноземної валюти, спір може буди переданийдо суду.
Згідно із судовоюпрактикою, суди у більшості випадківзадовольняють вимоги позивачів щододоплати курсової різниці, оскільки вУкраїні діє свобода договору танеможливість односторонньої відмовивід зобов'язань. Однак, якщо угода немістить умов щодо курсової різниці, упозовних вимогах відмовляють, прирівнюючице до ризиків підприємницької діяльності,що підприємець мав або міг передбачити.
Висновок: якщодіяльність пов’язана із розрахункамив іноземній валюти, необхідно укладатиіз контрагентами письмові угоди (договір,контракт тощо). У даних угодах сліддетально зазначити порядок розрахунківта право змінювати вартість товарувнаслідок підвищення курсу гривні повідношенню до іноземної валюти. У такомувипадку у постачальник товару будеправо отримати доплату від контрагента,у тому числі через звернення до суду.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1175
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 224
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 143
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 16269
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 10184
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8989
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6772
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5582