Новий судовий збір при оскарженні придуманих порушень органами ДФС
Зміни в ЗУ Про судовий збір - наслідки для малого та середнього бізнеса
Розмова в Одесі:
-Злі язикиговорять, що «Тітаник» потопив хтось з наших, невже це правда?
-Так, це бувякийсь Айсберг.
Бізнес в Україні вжедовгі роки шукає справедливість в адміністративних судах в спорах з податкової службою.
Ситуація в останнійчас тільки погіршується.
В довершення до цього,за ініціативою Прем’єр - міністра України А. Яценюка (законопроект № 2862 від15.05.2015р.) Верховною Радою України прийнято Закон України №484-VIII від22.05.2015р. «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо сплати судового збору».
В серпні він був підписаний Президентом України.
Зазначеним законом внесені зміни доЗакону України «Про судовий збір», якими, в тому числі, встановлена ставкасудового збору для всіх юридичних осіб - заподання до адміністративного суду позову майнового характеру 1,5 % від цінипозову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, верхнямежа у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яка існувала до прийняттязазначеного закону №484-VIII від 22.05.2015р., скасовується.
Для малого тасереднього бізнесу в Україні ці зміни, фактично, несуть пряме обмеження їх конституційних права,- права на оскарження в суді рішень органів державної влади, яке закріплене ст.55Конституції України, а також підвищують корупційні ризики в органах Державноїфіскальної служби.
В теперішній часадміністративні суди вже розглядають сотні тисяч позовів представників бізнесудо органів ДФС про скасування незаконно донарахованих штрафів, про поверненняне відшкодованого ПДВ та ін. Суми позовів складають десятки мільярдів гривень.
Більшість цих справє заздалегідь програшними для податкових органів через сталу судову практику тапозицію Верховного суду України.
Але тепер, з 1вересня, бюджет буде поповнюватися юридичними особами сумами у розмірі 1,5 % від таких позовів за розгляд такихсправ в суді.
Пан А. Яценюквирішив поповнювати бюджет за рахунок людей, які шукають правду в судах повигаданим посадовцями державних фіскальних органів порушенням.
З корумпованою, нереформованою судовою владою, ймовірність прийняття суддею справедливого рішеннявже на першій інстанції залишається низькою, тож бізнесу, скоріш за все, потрібнобуде сплачувати ще більше (110% від суми першого збору) на етапі апеляційногооскарження та, можливо ще більше (120% від суми першого збору), при касаційномуоскарженні.
В теперішній час процедураадміністративного, досудового оскарження рішень органів ДФС залишається вкрайнеефективної, багато платників податків навіть не подають скаргу до вищогоподаткового органу, а відразу позиваються до суду.
Посадові особиорганів ДФС, фактично, не несуть ніякої відповідальності за внесення до актівперевірок завідомо неправдивої інформації, будь-яких власних припущень, напідставі яких до бізнесу застосовуються багатомільйонні штрафні санкції.
Обов’язокоскарження в суді таких штрафів, в разі незгоди, лягає на підприємство, щоперевірялось.
Без проведення кардинальноїреформи фіскальної служби, за результатами якої функцію досудового(адміністративного) розгляду скарг на рішення податкових органів буде переданотретій, повністю незалежній від ДФС України особі, збільшення розміру судовогозбору неминуче призведе до ще більшого росту корупції в органах ДФС.
Але, нажаль, згіднопроекту реформи ДФС, що розроблявся Міністерством фінансів України, досудовий розгляд скарг бізнесу на рішення органів ДФСбуде розглядати сам орган ДФС, що, в контексті зазначених змін в ставкахсудового збору, означає підняття корупції в органах ДФС на новий, ще вищийрівень.
Так, дійсно, закон встановлює паритетнийобов’язок суб’єктів владних повноваженьсплачувати судовий збір в таких же розмірах, що і бізнес, однак, слідвраховувати, що органи державної владифінансуються з державного бюджету, тобто за рахунок тих самих платників податків України –юридичних осіб.
Податковийінспектор не сплачує судовий збір з власної кишені.
Також, слідвраховувати, що кількість та вартість позовів суб’єктів господарювання до судуна податкові рішення органів ДФС є незрівнянно вищою, ніж кількість та вартістьсудових позовів органів ДФС до бізнесу.
Згідно фінансово-економічногообґрунтування до вищезазначеного законопроекту №2862 від 15.05.2015р., метою відміни верхньоїмежі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майновогохарактеру є відміна фактично існуючих необґрунтованих пільг платникам судовогозбору – суб’єктам великого бізнесу.
Так, великий бізнесповинен платити справедливу вартість для розгляду в суді своїх позовів доорганів влади.
Олігархи повинніплатити більше.
Але, ті кошти, щодля великого «олігархічного» бізнесу є помірними, для малого та середнього - єфінансовою перешкодою до правосуддя.
Поповненнядержавного бюджету в європейській країні не може відбуватися за рахунокперешкоджання малому та середньому бізнесу в доступі до правосуддя та зарахунок ще більшого зростання корупційних ризиків в податкових органах.
Президент України,як гарант Конституції, має повернути справедливу вартість оскарження рішеньорганів влади представниками малого та середнього бізнесу – не вище 4мінімальних заробітних плат, залишивши без верхньої межі сплату судового збору лишедля великих платників, представників «олігархічного» бізнесу.
Відповідна петиціяПрезиденту про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» з метою встановлення справедливої плати судовогозбору для малого та середнього бізнесу в разі оскарження податкових повідомлень– рішень, які виносяться органами Державноїфіскальної служби розміщена на сайті:
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 257
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 94
- Справа на мільярд 91
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
3066
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 2751
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2185
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 1915
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1810