Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Першим "дзвоником" став феномен масового російськомовного патріотизму під час найгарячішої фази воєнних дій у 2014-му. Без консолідації значної частини активних громадян - незалежно від їхньої мови спілкування - навколо української ідеї Києву навряд чи вдалося б нейтралізувати сепаратизм у більшості південно-східних регіонів.
В умовах війни краще унаочнилися й переваги білінґвізму (двомовності) українців. Тут варто згадати хрестоматійний приклад війни 1812 року: не останнім чинником поразки Наполеона було те, щов його війську російську мову розуміли лічені одиниці, натомість більшістьофіцерів Олександра І володіла французькою. Характерно, що під час війни наДонбасі у схожому із наполеонівськими вояками становищі часом опинялисямосковські найманці, коли їм доводилося прослуховувати радіоперехопленнянезрозумілою для них українською мовою - само собою, що в наших бійців такихпроблем із розумінням мови противника не виникало...
Навіть із наведених очевидних фактів випливає, що знання російської в нинішній ситуації є нашою перевагою, а не лише "тяжким наслідком окупації та русифікації". Тому насправді подальше скорочення обсягів викладання російської в системі освіти абсолютно не в наших національних інтересах. Навпаки, в українських школах і вишах вона має бутисеред пріоритетних для вивчення іноземних мов, поряд із англійською. Причому це не вимагатиме збереження (чи, тим паче, збільшення) наявної кількості російськомовних закладів освіти - досить, повторюю, забезпечити необхідні навчальні курси в україномовних. Не доведеться приймати і якусь спеціальну "державну програму розвитку російської мови в Україні" - тим більше, всі ми знаємо, як у нас "працюють" такі державні програми. Але самими лише констатаціямифактичної двомовності "української політичної нації" та гаслами "Єдина Країна/ Единая Страна" тут теж не обійтися.
Надалі цілкомлогічним кроком були б унормування та стандартизація українського варіанту московськоїмови - "української російської" - за зразком "американської англійської" чи "австрійської німецької". Нова мова повинна стати вагомим культурним полюсом,а, відтак, нашим геостратегічним ресурсом на пострадянському російськомовномупросторі - в зоні безпосередніх національних інтересів України. Таким чиномбуде покінчено із монополією РФ і "русского міра" на репрезентацію російськоїідентичності у Північній Євразії - одному з головних геополітичних "призів" ХХІстоліття, активна участь Києва у сутичці за який є практично неминучою.
Отже, попри те, що дискусію щодо державного статусу російської мови в Україні слід вважати раз і назавжди закритою, "сусідську" в жодному разі не варто прирівнювати до звичайної іноземної. Цього вимагає сама логіка безпеки й суб'єктності нашої держави.
29.11.2016 21:12
"Українська російська": погляд у майбутнє
Тривалий час мовне питання в Україні - а, реально, питання ролі та статусу російської мови - було вкрай заполітизованим і спричиняло гострі внутрішні протистояння. Війна, що поставила нашу державу на межу виживання, дала змогу по-новому поглянути на багато
Тривалий час мовне питання в Україні - а, реально, питання ролі та статусу російської мови - було вкрай заполітизованим і спричиняло гострі внутрішні протистояння. Війна, що поставила нашу державу на межу виживання, дала змогу по-новому поглянути на багато давніх проблем, усвідомивши пов'язані з ними можливості. Відтак, мовна дійсність України також на наших очах перетворюється з причини розбрату та гальмування на чинник єднання й наступу.Першим "дзвоником" став феномен масового російськомовного патріотизму під час найгарячішої фази воєнних дій у 2014-му. Без консолідації значної частини активних громадян - незалежно від їхньої мови спілкування - навколо української ідеї Києву навряд чи вдалося б нейтралізувати сепаратизм у більшості південно-східних регіонів.
В умовах війни краще унаочнилися й переваги білінґвізму (двомовності) українців. Тут варто згадати хрестоматійний приклад війни 1812 року: не останнім чинником поразки Наполеона було те, щов його війську російську мову розуміли лічені одиниці, натомість більшістьофіцерів Олександра І володіла французькою. Характерно, що під час війни наДонбасі у схожому із наполеонівськими вояками становищі часом опинялисямосковські найманці, коли їм доводилося прослуховувати радіоперехопленнянезрозумілою для них українською мовою - само собою, що в наших бійців такихпроблем із розумінням мови противника не виникало...
Навіть із наведених очевидних фактів випливає, що знання російської в нинішній ситуації є нашою перевагою, а не лише "тяжким наслідком окупації та русифікації". Тому насправді подальше скорочення обсягів викладання російської в системі освіти абсолютно не в наших національних інтересах. Навпаки, в українських школах і вишах вона має бутисеред пріоритетних для вивчення іноземних мов, поряд із англійською. Причому це не вимагатиме збереження (чи, тим паче, збільшення) наявної кількості російськомовних закладів освіти - досить, повторюю, забезпечити необхідні навчальні курси в україномовних. Не доведеться приймати і якусь спеціальну "державну програму розвитку російської мови в Україні" - тим більше, всі ми знаємо, як у нас "працюють" такі державні програми. Але самими лише констатаціямифактичної двомовності "української політичної нації" та гаслами "Єдина Країна/ Единая Страна" тут теж не обійтися.
Надалі цілкомлогічним кроком були б унормування та стандартизація українського варіанту московськоїмови - "української російської" - за зразком "американської англійської" чи "австрійської німецької". Нова мова повинна стати вагомим культурним полюсом,а, відтак, нашим геостратегічним ресурсом на пострадянському російськомовномупросторі - в зоні безпосередніх національних інтересів України. Таким чиномбуде покінчено із монополією РФ і "русского міра" на репрезентацію російськоїідентичності у Північній Євразії - одному з головних геополітичних "призів" ХХІстоліття, активна участь Києва у сутичці за який є практично неминучою.
Отже, попри те, що дискусію щодо державного статусу російської мови в Україні слід вважати раз і назавжди закритою, "сусідську" в жодному разі не варто прирівнювати до звичайної іноземної. Цього вимагає сама логіка безпеки й суб'єктності нашої держави.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Забезпечення позову шляхом арешту майна банку в ліквідаційній процедурі Євген Морозов вчора о 21:57
- Механізм оформлення посвідок на проживання для іноземців, які захищають Україну від КМУ Дмитро Зенкін вчора о 15:39
- Секрети роботи з експертизами: як адвокат може змінити хід справи Світлана Приймак вчора о 12:14
- Хто стоїть за податковою пільгою розміром у 19 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 11:55
- Підсумки року: як правильно закрити минулий етап і підготуватися до нового Катерина Мілютенко 30.12.2024 23:36
- Способи зміни предмету або підстав позову Євген Морозов 30.12.2024 21:29
- Парламентський "подарунок" під ялинку для сфери містобудування Любомир Зубач 30.12.2024 15:58
- Концепція ЄСІКС: короткий огляд Дмитро Зенкін 30.12.2024 15:37
- В новий рік без насильства: символи, що змінюють долі жінок Галина Скіпальська 30.12.2024 14:44
- Свідоцтво про право на спадщину: недійсность та судова практика Світлана Приймак 30.12.2024 12:34
- "УЗ" повертає не туди Євген Магда 30.12.2024 12:32
- Розуміння Сходу Сильвія Красонь-Копаніаж 30.12.2024 09:51
- Рік новий, а ти – ні Валерій Козлов 29.12.2024 22:59
- Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця Євген Морозов 29.12.2024 21:19
- Реєстрація торговельної марки в Україні і не тільки Віталій Соловей 29.12.2024 17:50
Топ за тиждень
Популярне
-
Forbes Україна: Roshen зупинив виробництво на фабриці в Угорщині
Бізнес 16759
-
Прокачування газу в Україні з 1 січня подорожчає учетверо через нульовий транзит
Бізнес 10999
-
В Україні зірвалася рекордна оренда землі: потенційний орендар передумав платити
Бізнес 10187
-
Переможці й невдахи 2024 року: найкасовіші й найпровальніші фільми
Життя 6027
-
Україна збільшила експорт до $41 млрд у 2024 році. Що продавали — підсумки Мінекономіки
Фінанси 5916
Контакти
E-mail: [email protected]