Ризики та проблеми високого рівня оподаткування Фонду оплати праці
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Усі згідні, система оподаткування України потребує суттєвих коректив. Прогалини у законодавстві, наявність подвійного тлумачення податкових норм, дозволяє несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування та дає підстави для корупції в бюджетній сфері.
Нас непокоїть висок ий рівень оподаткування фонду оплати праці. Понад 40% комерційного прибутку підприємства спрямовується на різноманітні взноси, відрахунки фонду оплати праці (в ЄС - в середньому 26%, в світі – десь на рівні 15-16%).
Таке навантаження на фонд опати праці не сприяє зменшенню «тіньового» сектору (стан "тіні" до 45% ВВП країни), а це десятки мільярдів гривен за межами державного бюджету, які не приймають участі у розвитку життєдіяльності держави і суспільства. А виплата, так званих зарплат «в конвертах» різко б’є по можливості підвищити рівень життя і платоспроможності громадян.
Для нас є головним – це повна легалізація заробітної плати.
І тут Податковий кодекс мало чого передбачає.
Необхідносуттєво знизити подат ок (на 20% - 30%) на фонд оплати праці в комплексі з введенням нових податкових норм.
З одного боку, необхідно підсилити заходи контрольно-карального характеру, з іншого– здійснити раціоналізаці ю податкового законодавства. Треба здійснити перехід від виконання податками переважно фіскальних функцій до переважно стимулювальних та регулювальних.
Необхідно розмір неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб прирівняти до розміру офіційної межі малозабезпеченості, а ставки цього податку знизити, що має забезпечити соціальну справедливість і принцип економічної обґрунтованості оподаткування.
Податок на доходи фізичних осіб має бути трансформований з оподаткування доходів окремої людини на оподаткування доходів родини. Він має стягуватися із тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб працівника та його сім'ї.
Негативним є запровадження 5%-ної ставки на доходи від депозитів. Нам здається, що сьогодні навпаки, треба відпрацьовувати стимули збільшення довіри громадян до банківської системи, треба зробити на законодавчому рівні усе аби вільні кошти поступали в банківську систему та стимулювали інвестиційну діяльність.
Профспілки вважають, що потрібно більш активніше стимулювати адресний соціальний захист малозабезпечених верств населення, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей через пільгове оподаткування тої частини прибутку підприємства, яка направляється на ці цілі. Це має стосуватися і коштів підприємств, що направляються на розширення виробництва, створення нових робочих місць.
І в заключення. Яким би не був досконалий Податковий кодекс, його цінність буде в тому, коли він буде виконуватися. Тут має бути висока культура людей, які усвідомлені добровільно плати податки.
Має діяти система попередження правових порушень у податковій сфері.
На сьогодні не існує єдиного акту, який би регулював питання відповідальності за порушення у сфері оподаткування, як фізичних осіб, так і податківців.
Вирішення цих питань забезпечить сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1202
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 322
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 14627
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
9766
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
9602
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6862
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6117