Ризики та проблеми високого рівня оподаткування Фонду оплати праці
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Усі згідні, система оподаткування України потребує суттєвих коректив. Прогалини у законодавстві, наявність подвійного тлумачення податкових норм, дозволяє несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування та дає підстави для корупції в бюджетній сфері.
Нас непокоїть висок ий рівень оподаткування фонду оплати праці. Понад 40% комерційного прибутку підприємства спрямовується на різноманітні взноси, відрахунки фонду оплати праці (в ЄС - в середньому 26%, в світі – десь на рівні 15-16%).
Таке навантаження на фонд опати праці не сприяє зменшенню «тіньового» сектору (стан "тіні" до 45% ВВП країни), а це десятки мільярдів гривен за межами державного бюджету, які не приймають участі у розвитку життєдіяльності держави і суспільства. А виплата, так званих зарплат «в конвертах» різко б’є по можливості підвищити рівень життя і платоспроможності громадян.
Для нас є головним – це повна легалізація заробітної плати.
І тут Податковий кодекс мало чого передбачає.
Необхідносуттєво знизити подат ок (на 20% - 30%) на фонд оплати праці в комплексі з введенням нових податкових норм.
З одного боку, необхідно підсилити заходи контрольно-карального характеру, з іншого– здійснити раціоналізаці ю податкового законодавства. Треба здійснити перехід від виконання податками переважно фіскальних функцій до переважно стимулювальних та регулювальних.
Необхідно розмір неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб прирівняти до розміру офіційної межі малозабезпеченості, а ставки цього податку знизити, що має забезпечити соціальну справедливість і принцип економічної обґрунтованості оподаткування.
Податок на доходи фізичних осіб має бути трансформований з оподаткування доходів окремої людини на оподаткування доходів родини. Він має стягуватися із тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб працівника та його сім'ї.
Негативним є запровадження 5%-ної ставки на доходи від депозитів. Нам здається, що сьогодні навпаки, треба відпрацьовувати стимули збільшення довіри громадян до банківської системи, треба зробити на законодавчому рівні усе аби вільні кошти поступали в банківську систему та стимулювали інвестиційну діяльність.
Профспілки вважають, що потрібно більш активніше стимулювати адресний соціальний захист малозабезпечених верств населення, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей через пільгове оподаткування тої частини прибутку підприємства, яка направляється на ці цілі. Це має стосуватися і коштів підприємств, що направляються на розширення виробництва, створення нових робочих місць.
І в заключення. Яким би не був досконалий Податковий кодекс, його цінність буде в тому, коли він буде виконуватися. Тут має бути висока культура людей, які усвідомлені добровільно плати податки.
Має діяти система попередження правових порушень у податковій сфері.
На сьогодні не існує єдиного акту, який би регулював питання відповідальності за порушення у сфері оподаткування, як фізичних осіб, так і податківців.
Вирішення цих питань забезпечить сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 176
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 131
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10738
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6086
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5812
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3554
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3228