Захист персональної інформації про людину у більшості розвинутих країн світу є одним із основоположних принципів громадянського суспільства та розглядається в якості невід’ємної частини права людини на захист особистого життя.
Ці ключові принципи закріпленів Загальній декларація прав людини 1948 року та в Європейській конвенції прозахист прав людини і основних свобод 1953 року.
Тому аби привести привести національнезаконодавство у відповідність до європейських стандартів 2010 року булоприйнято закон про захист персональних даних, який набув чинності з 1 січня2011 року. Відтоді минув цілий рік, протягом якого нічого так і не змінилося.Тим часом чинна влада яскраво довела власну некомпетентність та неефективністьщодо зазначеного питання. Перше, що впадає в очі вуже чинному законі про захист персональних даних – недолуга законодавча техніка та невизначеністьбагатьох понять. Так, статтею 9 закону передбачено, що база персональних данихпідлягає державній реєстрації. Проте, у той же час, закон не містить навітьприблизного переліку можливих баз персональних даних про особу та їхнюструктуру. Тобто закон не роз’яснює, що ж насправді треба реєструвати. На цепитання не могли чітко та однозначно відповісти навіть посадовці уповноваженогодержавного органу. Друга «недоробка» чинноївлади – повний колапс з організацією процесу реєстрації баз персональних даних.Закон почав діяти вже з січня 2011 року, проте типова форма реєстраційної заявибула затверджена Мін’юстом … на півроку пізніше - у липні. До того ж самареєстрація здійснювалася на теренах усієї України лише в одному місці силамикількох осіб. Відтак, люди з усіх регіонів країни були змушені їхатидо Київ та кілька діб стояти у довжелезній черзі.
А тепер найцікавіше. З 1січня 2012 року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України щодопосилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональнихданих. При цьому порушників притягатимуть до адміністративної та, навіть,кримінальної відповідальності аж до 5 років позбавлення волі. Приміром, заухилення від реєстрації баз персональних даних передбачено штраф від 8500 до17000 гривень.
Проте тут треба зазначити,що станом на сьогодні бази персональних даних зареєстрували лише близько 20 %підприємців. Така ситуація склалася не через небажання підприємців слідуватизакону, а через некомпетентність провладних «законотворців». Розуміючи свій повний провал у цьому питанні,урядовці вже встигли заявити, що процес реєстрації буде продовжений як мінімумще на півроку, а в цей час жодних перевірок не проводитиметься. Однак, на данийчас це лише пусті заяви, а ми всі чудово знаємо ціну слів представників чинноївлади.
Тож єдине, що ми маємо наданий час – чергові труднощі для вітчизняних підприємців. І не забувайте проможливість накладення значних штрафів або навіть позбавлення волі за порушеннязаконодавства про захист персональних даних. Влада вкотре довела, що не здатна не тільки створювати щось нове але йпереймати позитивний досвід інших країн.
