Купівля ТМЦ у закордонному відрядженні
Чи може працівник придбавати за кордоном товари для підприємства за готівкову інвалюту або із застосуванням ПК?
Придбання за готівкову інвалюту
Розглянемо типову ситуацію. Працівник підприємства під час закордонного відрядження на виставці придбав для підприємства зразки товарів. Повернувшись із відрядження, він подав до бухгалтерії документи, що підтверджують його витрати. Чи може підприємство оприбуткувати ці зразки та відшкодувати працівнику витрати на их придбання?
Протестуємо таку купівлю на предмет порушення норм валютного законодавства.
Що являє собою придбання товарів (робіт, послуг) за плату? Це поточна торговельна операція за ЗЕД-договором (ст. 1 Закону № 959; п. 4, 5 Положення № 2). А розрахунки за такими операціями повинні проводитися тільки через банки (п. 31 Положення № 2, п. 16 Положення № 5). Значить, як раніше, під час дії Декрету № 15-93, так і зараз, придбавати товари (роботи, послуги) за готівкову інвалюту в закордонному відрядженні не можна – це порушення валютного законодавства. Виняток зроблено тільки для оплати експлуатаційних витрат з обслуговування транспорту за кордоном у рамках виконання експортного ЗЕД-контракту (п. 43 Положення № 2, п. 16 Положення № 5).
Будьте уважні! Не слід плутати придбання ТМЦ або послуг з оплатою витрат на відрядження, перелік яких наведено в пп. 170.9.1 ПК. Ідеться про те, що оплатити, наприклад, проживання в готелі готівковою інвалютою можна, а купити для підприємства канцтовари – не можна. |
Придбання з використанням платіжної картки
Припустимо, працівник купив зразки товарів на закордонній виставці, використавши для їх оплати особисту платіжну картку (далі – ОПК). Чи буде це порушенням валютного законодавства Так, оскільки така операція не вписується в загальні правила розрахунків між резидентами та нерезидентами за поточними торговельними операціями.
Тепер проаналізуємо, чи може працівник скористатися корпоративною платіжною карткою (далі – КПК).
Припустимо, що працівник розрахувався гривневою КПК (із можливістю розрахунків в інвалюті). Така операція теж уважається порушенням валютного законодавства. Згідно з п. 8.3 Інструкції № 492 юрособам і фізособам-підприємцям забороняється використовувати кошти з поточних рахунків із застосуванням КПК для розрахунків за ЗЕД-договорами.
Що ж стосується валютних КПК, то тут ситуація не така безнадійна. Усе залежить від суми операції. За загальним правилом використовувати валютні КПК для розрахунків за торговельними ЗЕД-договорами не дозволяється. Однак якщо сума платежу за одним договором протягом одного дня не перевищує незначний розмір, то операцію можна провести, не побоюючись наслідків за порушення валютного законодавства (п. 109 Положення № 5).
Нагадаємо, незначним уважається розмір валютної операції, що не перевищує 150 000 грн. в еквіваленті за курсом НБУ на дату здійснення валютної операції (пп. 2 п. 2 Положення № 2 і пп. 7 п. 2 Положення № 5). |
Цією новою можливістю (до 07.02.19 р. її не було) можна активно користуватися, адже дозволена сума не така вже мала. Правда, незрозуміло, чому подібні операції заборонені для гривневих КПК. Тим більше що операції незначного розміру взагалі виведено з-під валютного нагляду (п. 22 Положення № 5). Можливо, норми Інструкції № 492 згодом будуть узгоджені з нормами Положень № 2 і № 5.
Повернемося до нашої ситуації. Що робити, якщо працівник купив для підприємства за кордоном цінні зразки товарів із порушенням валютного законодавства і підприємство не проти поставити їх на облік.
Працівник оплатив купівлю зразків товарів за рахунок підзвітної суми (готівкова інвалюта або знята із КПК), значить, вартість покупки вважається зайво витраченою сумою. А така сума повинна бути повернута в касу підприємства в законодавчо встановлений строк. Інакше і підприємство, і працівника очікують неприємні наслідки.
Для працівника ця сума буде вважатися зайво витраченими підзвітними коштами, які доведеться включити до його оподатковуваного доходу й обкласти ПДФО із застосуванням натурального коефіцієнта та ВЗ (пп. 164.2.11, п. 164.5, пп. 170.9.1, пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК). Підприємство в цьому випадку підпадає під штраф у розмірі 25 % неповерненої підзвітної суми згідно з п. 19 Положення № 148 та абзацом п'ятим ст. 1 Указу № 436.
Але й це ще не все. Заборгованість працівників підприємства за виданим в інвалюті авансом (у випадку її неповернення у встановлений строк) стягується з них у розмірі, еквівалентному потроєній сумі авансу, переліченій в гривні за курсом НБУ на дату погашення заборгованості. Стягнена сума направляється на погашення збитків підприємства від неповернення авансу, а залишок повинен перераховуватися до бюджету (ст. 3 Закону № 217).
Крім того, адміністративна відповідальність за валютні порушення посилена. Штраф на посадових осіб підприємства та підприємців за порушення вимог валютного законодавства становить від 17 000 до 51 000 грн. (ст. 1621 КУпАП). Проведення недозволених розрахунків у відрядженні цілком уписується в цю загальну норму. Тому працівнику краще повернути перевитрату в касу. (От вам і ліберальне валютне регулювання на практиці!)
Якщо ви вирішили не прибуткувати привезені зразки і не карати працівника, то можна знайти спосіб компенсувати його витрати. Наприклад, можна розрахуватися із працівником шляхом збільшення добових (у межах максимуму, що не обкладається ПДФО) або видати йому премію чи матеріальну допомогу.
Рекомендація: у подальшому постарайтеся не допускати подібних ситуацій. Усі працівники повинні бути ознайомлені з Положенням про відрядження та правилами використання інвалюти у відрядженнях. |
Якщо ж ви вирішили оприбуткувати привезені товари, то їх можна купити в працівника. Тоді ви виплатите працівнику узгоджену суму з урахуванням утриманого ПДФО, а працівник внесе в касу перевитрату за відрядженням у встановлений строк.
- Порядок розгляду скарги щодо порушення містобудівних норм: алгоритм та приклад Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1157
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 205
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 147
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 139
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 10594
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8915
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 7887
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6707
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4375