Стартує ленд-ліз для України
1 жовтня у США набувають чинності положення закону про ленд-ліз для захисту демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act Of 2022).
Сьогодні, 1 жовтня, у США набувають чинності положення закону про ленд-ліз для захисту демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act Of 2022).
Майже піврічна затримка з запуском програми, призначеної для зміцнення оборонних можливостей нашої країни та захисту цивільного населення, пояснюється просто – саме в жовтні в США починається новий фінансовий рік.
До 30 вересня для США була пріоритетною саме безпекова допомога Україні, яка є безоплатною, тобто, за яку пізніше Україні не потрібно буде повертати кошти. Вона надходила у рамках Ініціативи оборонної допомоги Конгресу та програми президентських повноважень (фінансування йшло з резервного фонду, а це відповідна процедура погодження, голосування і т.п.).
На виконання цих програм якраз і був виділений пакет грошової допомоги у сумі 40 мільярдів доларів, більш як половина з яких припадає саме на військову допомогу та супутні витрати.
Натомість ленд-ліз – програма, якою повністю керує президент США. Відтепер Білий дім зможе надавати Україні зброю, техніку, боєприпаси, товари подвійного призначення та різну необхідну продукцію (від палива до продуктів харчування) за прискореною процедурою без погодження виділення коштів на ці потреби Конгресом США.
Новий закон США про ленд-ліз для захисту демократії в Україні має наступний принцип: те, що використано чи знищено – не оплачується.
Мета ленд-лізу полягає в тому, щоб отримати ідеї та інформацію й пришвидшити виробництво та наростити більше потужності на промисловій базі, оскільки США та союзникам доведеться підтримувати Україну зброєю після того, як закінчаться її власні запаси.
Згідно із законом, ленд-ліз може бути також використаний для допомоги іншим союзникам США в регіоні (насамперед, країнам Східної Європи). Отже, протягом 2022-2023 фінансових років уряд Сполучених Штатів може надавати або передавати в оренду предмети оборони уряду України чи урядам країн Східного флангу НАТО, щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність, захистити їхнє цивільне населення від можливого вторгнення або триваючої агресії з боку збройних сил РФ.
Як зазначав міністр оборони України Олексій Резніков, станом на початок вересня остаточна концепція і деталі ленд-лізу ще були невідомі.
Резніков зазначив, що "були різні моделі" ленд-лізу: в одному випадку йшлося про звичайний кредит, як під час Другої світової. Водночас міністр прогнозував, що для України буде інша модель, але розкривати деталі не став.
Міністерство оборони США влітку розглянуло близько 1300 пропозицій від 800 компаній щодо нового інноваційного озброєння, а також промислових можливостей, які ці компанії могли б розробити та виготовляти для України, щоб допомогти їй у боротьбі з російськими окупантами.
Одним з ключових критеріїв для відбору нових виробничих контрактів є термін їх виконання, оскільки Вашингтон шукав потенційні постачання в діапазоні від 30 днів 180 днів. Пентагон також просить виробників детально описати, на якому типі повітряної, наземної чи морської платформи можна розгорнути їхню зброю та чи є в них вже щось у виробництві.
Протягом вересня Міноборони США мало визначитись, яку спрямованість матиме ленд-ліз, що зрештою може призвести до виробництва зброї як для України, так і для збройних сил США в середньостроковій перспективі.
Вочевидь, знати напевно, що саме нам поставлять, коли, і на яку суму – наразі неможливо: з міркувань безпеки ця інформація потрапляє у публічний простір в досить урізаному вигляді та пост-фактум.
Будемо сподіватись, що саме потужна робота ленд-лізу, з урахуванням поточних потреб України, докорінно змінить ситуацію щодо переозброєння ЗСУ в найближчі роки та створить міцні передумови для деокупації нашої території.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009