Особливості стягнення основної винагороди приватного виконавця
Стягнення основної винагороди і повернення виконавчого документу за заявою стягувача.
Згідно вимог Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватні виконавці можуть отримувати винагороду основну і додаткову. Додаткова винагорода це результат цивільно-правових правовідносин між приватним виконавцем та стягувачем в формі договору, основна ж стягується з боржника та її розмір встановлюється Рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до вимог частини 4 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» - основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом з сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Відповідно до вимог частини 5 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» - Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (окрім виконавчих документі про стягнення аліментів).
На перший погляд зазначені норми адекватно і повністю регулюють порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця, адже приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності - його діяльність спрямована на отримання прибутку в встановленому Законом порядку та в рамках дилегованих йому повноважень, на його ризик та кошт. І виключно від його професійних та ділових якостей має залежати його дохід.
Проте це лише на перший погляд. Візмемо до прикладу абсолютно реалістичну ситуацію: приватний виконавець отримує на виконання виконавчий документ на 50 000 000 гривень та починає активно його виконувати. Він пересувається по території України, описує майно боржника, витрачає власні кошти та ресурси, а головне час. І приміром через три місяці, коли все майно боржника описано і оцінено, приватний виконавець виставляє на реалізацію майна на 40 000 000 гривень, стягнувши при цьому з банківських рахунків боржника всього 100 000 гривень - не через власну некомпетенцію, а через об'єктивну наявність виключно цієї суми коштів на рахунках. І в момент коли вся робота зроблена, а майно вже розміщене на OpenMarket(СЕТАМ) - Боржник домовляється з Стягувачем про погашення заборгованності та останній, використовуючи механізм передбачений частиною 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», пред'являє заяву про повернення виконавчого документа стягувачу. В результаті приватний виконавець отримує суму основної винагороди в розмірі 10 000 гривень, витративши на виконавчі дії значно більші кошти. Звичайно, власні фінансові втрати можна компенсувати за рахунок боржника в якості витрат виконавчого провадження, але така ситуація фактично перетворює приватного виконавця на «раба» - безкоштовного медіатора між Боржником та Стягувачем. Це жодним чином не співвідноситься з загальними приципами господарської діяльності загалом, та приватної професійної діяльності зокрема.
Певну надію на вирішення цією абсурдної ситуації дає судова практика, і вже наявні позитивні зрушення. Так 6 лютого 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом задоволена апеляційна скарга приватного виконавця, та скасоване Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в адміністративній справі №500/2190/18 за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди - http://reyestr.court.gov.ua/Review/79791226
В даному випадку приватним виконавцем було частково стягнута заборгованість, після чого згідно статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, а Постанова про стягнення основної винагороди привватного виконавця, згідно вимог п.5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передана іншому приватному виконавцю на виконання в якості окремого виконавчого документу.
Суд на мій погляд правильно визначив, що Постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця, згідно вимог частини 7 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, в якій розраховується сумма основної винагороди відносно до суми, яка підлягає стягненню. Також врахувавши вимоги частини 3 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», яка зазначає, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору, суд дійшо до висновку, що вимоги частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» розповсюджуються і на приватних виконавців в частині стягнення основної винагороди.
Перемога? Так. Безумовно. Поки що на стадії апеляції, але сподіваюсь касаційною інстанцією будуть отримані аналогічні висновки.
Окремі питання можуть викликати ситуації повторного подання виконавчих документів стягувачами іншим приватним виконавцям після стягнення основної винагороди приватним виконавцем, адже це означає подвійне стягнення 10% з Боржника, але на мій погляд це достатня фінансова санкція за систематичне невиконання судового рішення. Що ж до можливих зловживань з боку приватних виконаців та стягувачів, маю на увазі багаторазове предявлення різним виконавцям виконавчого документа та його відкликання з метою заволодіння коштами боржника - це питання до правоохоронних органів.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 451
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8674
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7435
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4217
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3576
-
Паліндром і Христина Соловій: вісім музичних новинок тижня
Життя 2847