Проблеми примусової реалізації корпоративних прав
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) да
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 10 Закону України “Про виконавче провадження”, одним із заходів примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на корпоративні права боржника.
Частина перша статті 48 Закону України “Про виконавче провадження” пояснює, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Отже, ми можемо чітко стверджувати, що законодавство України дозволяє здійснювати примусову реалізацію корпоративних прав для задоволення інтересів стягувачів у виконавчому провадженні.
На сьогодні реалізація арештованого майна у виконавчому провадженні здійснюється шляхом проведення електронних торгів Державним підприємством “СЕТАМ” відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Міністерством юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (надалі — Порядок). Можемо впевнено заявити, що за умови дотримання виконавцем встановлених законодавством норм, спрямованих на підготовку до проведення електронних торгів, жодних проблем під час реалізації корпоративних прав не виникне.
Найцікавіші моменти виникають вже під час оформлення переможцем права власності на корпоративні права, тобто проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Здавалося б, що складного? Порядком чітко вказано, що акт про проведені електронні торги, який видається у разі повного розрахунку переможцем електронних торгів, є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно. Однак не все так просто.
Так, згідно практики цивільного законодавства, зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” пунктом восьмим частини другої статті 9 передбачає внесення відомостей про учасників юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, без проведення державної реєстрації змін відомостей про учасників юридичної особи у зв'язку із примусовою реалізацією частки у статутному капіталі переможець електронних торгів не зможе брати участь у здійсненні керівництвом юридичною особою та реалізовувати інші правомочності учасника такої юридичної особи.
Враховуючи, що на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, надалі потрібно брати до уваги саме його положення. Названим законом чітко передбачено вичерпний перелік документів, які необхідно подати державному реєстратору для державної реєстрації змін відомостей про учасників юридичної особи.
Так, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;
3) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;
4) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
5) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;
6) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;
Як бачимо, акт про проведенні електронні торги не є підставою для проведення реєстраційної дії. Всі ж вищевказані документи повинні бути підписані усіма учасниками юридичної особи, що по суті унеможливлює самостійне набуття права власності на корпоративні права.
Хтось одразу може зауважити, що в такому випадку є можливість для звернення в суд, зокрема з вимогою вимогою про визнання права власності на корпоративні права або зобов'язання реєстратора провести відповідну реєстраційну дію. Але і тут є дуже важливі “але”.
Так, Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” чітко передбачив вичерпний перелік рішень суду, які можуть бути підставою для проведення реєстраційної дії. Дивно, але рішення про визнання права власності на корпоративні права не є такою підставою. Водночас, не можна зобов'язати державного реєстратора вчинити ту чи іншу дію, поки він нічого не порушив, а відмовивши провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу через відсутність усіх передбачених документів документів останній діятиме згідно закону.
Єдиним виходом із цієї ситуації може стати сприяння іншими учасниками у підготовці усіх необхідних документів. Однак, якщо учасники нерезиденти, або учасник корпоративні права якого було реалізовано володіє більше 50% розміру статутного капіталу юридичної особи, або просто учасники відмовляються це робити, завдання стає практично не можливим.
Таким чином, без сприяння інших учасників юридичної особи, провести державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу у зв'язку із примусовою реалізацією частки у статутному капіталі переможець електронних торгів на сьогодні не може.
Виходом із цієї ситуації можуть стати зміни до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якими було б передбачено спеціальну процедуру проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу у зв'язку із примусовою реалізацією частки у статутному капіталі, через обов'язок державного реєстратора зареєструвати право власності на відповідні корпоративні права на підставі Акту державного виконавця про проведені електронні торги і Протоколу організатора торгів, та зобов'язання учасників юридичної особи привести статутні документи у відповідність до інформації реєстру.
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 262
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 93
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
3083
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 2875
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 2224
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2209
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1813