Моніторинг фінансового законодавства (5 – 11 березня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги, розширення суб'єктів права на неї та підвищення якості її надання
На розгляд Верховної Ради України 09 березня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги, розширення суб'єктів права на неї та підвищення якості її надання» (№ 5107-1).
Мета: посилення соціальної складової безкоштовної вторинної правової допомоги, а також удосконалення окремих положень законодавства у цій сфері.
Законопроектом № 5107-1 пропонується передбачити право на отримання безкоштовної вторинної правової допомоги для таких категорій населення:
- пенсіонери, якщо їхній середньомісячний сукупний дохід не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
- особи з інвалідністю – на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
- громадяни, віднесені до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, – на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»; громадяни, віднесені до категорії 2, 3 і 4 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, – на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
- батьки із багатодітних сімей, – на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
- батьки-вихователі та прийомні батьки – на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Законопроект щодо стимулювання детінізації доходів
На розгляд Верховної Ради України 09 березня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (№ 5153-1).
Мета: детінізація економіки, створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS).
Законопроектом № 5153-1 передбачається у період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року провести одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб.
Для цього фізичні особи – резиденти України, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків, матимуть право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію із зазначенням активів, що належать суб'єкту декларування на праві приватної власності, якщо такі активи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх отримання оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або не були задекларовані в порушення податкового законодавства та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року. Таку можливість отримують всі громадяни України, крім осіб, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Законопроект щодо посилення ролі громад у соціально-економічному розвитку територій
На розгляд Верховної Ради України 09 березня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо посилення ролі громад у соціально-економічному розвитку територій» (№ 5220).
Мета: посилення ролі громад у соціально-економічному розвитку територій шляхом безпосередньо спрямування до бюджетів територіальних громад додаткового фінансового ресурсу у вигляді коштів ДФРР та додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я.
Законопроектом № 5220 пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо пропорцій та критеріїв розподілу між місцевими бюджетами коштів ДФРР та додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Зокрема, передбачається:
1. Закріпити за бюджетами територіальних громад 30 відсотків обсягу ДФРР на реалізацію програм і проектів регіонального розвитку сільських, селищних, міських рад відповідно до програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, і передбачити розподіл між бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад пропорційно до площі територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів.
2. Закріпити формульний розподіл між місцевими бюджетами додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я з урахуванням численності населення розподіляти між місцевим бюджетами у таким чином:
- 20 відсотків спрямовувати до обласних бюджетів;
- 40 відсотків – до бюджетів міських територіальних громад (крім бюджету міста Києва);
- 40 відсотків – до бюджетів сільських, селищних територіальних громад.
Законопроект щодо сприяння боротьбі з ігровою залежністю
На розгляд Верховної Ради України 09 березня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (щодо сприяння боротьбі з ігровою залежністю)» (№ 5207).
Мета: уточнення на законодавчому рівні вимог до розташування залів гральних автоматів та букмекерських пунктів.
Законопроектом № 5207 пропонується:
- уточнити зобов’язання банку щодо обмежень стосовно осіб, які провадять діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет з порушенням вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;
- уточнити вимоги до розташування залів гральних автоматів та букмекерських пунктів відносно приміщень закладів освіти, виключити пункт 2 статті 7 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», відповідно до якого Голова та члени Уповноваженого органу призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України;
- надання можливості внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, інформацію про осіб, які внесені до аналогічних реєстрів інших держав.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Готують підвищення тарифів для населення 400
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 324
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 323
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 266
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 151
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
10698
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 9886
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 8991
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6650
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4674