Жінки в парламенті: досвід Фінляндії
Фінляндія стала першою країною у світі, в якій представництво жінок у парламенті досягло «критичної маси».
Будь-яка жінка, яка розуміє проблеми,
що виникають при управлінні домом,
може зрозуміти проблеми,
які виникають при управлінні країною.
Маргарет Тетчер
Фінляндія стала першою країною усвіті, в якій представництво жінок у парламенті досягло «критичної маси».Починаючи з 1983 р. фінські жінки займають не менше 30 % місць у законодавчомуоргані. Цікаво те, що високий рівень жіночого представництва було досягнено беззастосування гендерних квот. Щоб зрозуміти, чому фінськи жінки зробили такийпрорив у політику, необхідно згадати деякі історичні події.
Найперше,що відрізняє Фінляндію від інших демократичних країн - це те, що з самогопочатку, у 1906 р. жінки отримали виборчі права одночасно з чоловіками. У 1907р. були проведені перші вибори до однопалатного парламенту, які були дужеважливими для жінок. Рекламні об’яви того часу закликали фінок обирати дозаконодавчого органу жінок, щоб забезпечити представництво своїх інтересів.Внаслідок перших парламентських виборів 19 жінок отримали депутатські мандати.
Починаючиз 1907 р. частка жінок, що приймала участь у голосуванні складала у різний часвід 52% до 84 %. Жіночі питання з самого початку обговорювалися депутатами впарламенті, оскільки жінки не були виключені з політичних процесів на першомуетапі, коли лише формувалася політична культура. Політикам на виборах завждибула необхідна підтримка жінок-виборців, а тому вони вимушені були захищати їхінтереси через ухвалення певних законів.
Жінки-політикипіднімали питання щодо створення жіночих партій, але більшість з них дійшлависновку, що жіночі питання можна вирішувати із колегами-чоловіками. Політикичоловічої статі, розуміючи вагомість жіночого електората на виборах, стараютьсяпідтримувати законопроекти щодо ґендерної рівності.
Крімтого, високому рівню представництва жінок в законодавчому органі Фінляндіїсприяли наступні фактори:
- активність жіночих організацій(наприклад, створена у 1884 р. Асоціація фінських жінок, що з самого початкувідстоювала виборчі права для освічених жінок, і на сьогодні продовжуєлобіювати жіночі інтереси. Жіночіорганізації завжди тісно співпрацювали з партіями, що надавало їм можливість ефективнореалізовувати свої цілі. Те, що жіночий електорат становить більшу частку відзагальної кількості виборців, надає можливість жінкам-активіскам вимагати відпартій підтримки законопроектів, що враховують інтереси жінок);
- виборча система (по-перше, виборчасистема Фінляндії формувалася під впливом фінського жіночого руху, який ще у1906 р. розкритикував закриті виборчі списки і змусив проводити вибори завідкритими списками; по-друге, висока явка жінок на виборах та історичноскладена тенденція підтримки жіночим електоратом кандидатів-жінок стимулюєпартії вносити до своїх виборчих списків жінок);
- міжпартійна співпраця міждепутатами-жінками (хоча у Фінляндії багатопартійна система, депутати-жінкиз різних партій часто об’єднуються для вирішення жіночих питань, навіть коли цене відповідає інтересам їхніх партій. Така відносна незалежність членівпарламента від партій пояснюється тим, що обираючись через відкриті списки,вони мають шанс отримати мандат на наступних виборах, якщо будуть діяти вінтересах своїх виборців);
- сильна соціальна політика, якаспрямована на підтримку материнства, освіти жінок, охорону здоров’я тощо.
Звичайно,якщо країна не пройшла схожий історичний шлях, то вирішення питаннязабезпечення повноцінного доступу жінок до прийняття політичних рішень вимагаєзастосування спеціальних механізмів.
Хочау Фінляндії не застосовуються ґендерні квоти на загальнонаціональному рівні(оскільки ситуація, що склалася з представництвом жінок в парламенті невимагала радикальних дій), внаслідок внесених у 1992 та 1995 роках поправок доЗакону про рівність між жінками і чоловіками, були запроваджені 40-відсотковіквоти для обох статей в державних комітетах та у виконавчих органах місцевогорівня.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12604
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9105
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8523
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7422
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5901