Облік по-новому: чого чекати від реформи ЖКГ?
Прозорість та підзвітність: що несе новий проект Закону “Про комерційний облік комунальних послуг”?
З моменту прийняття Закону України “Про Фонд енергоефективності”, в українців з’явилася надія, що реформа житлово-комунального господарства буде впроваджена найближчим часом.
Що для цього потрібно? Верховна Рада України повинна прийняти закони, які є основою реформи ЖКГ: “Про житлово-комунальні послуги”, “Про комерційний облік комунальних послуг”, “Про енергетичну ефективність будівель”. Поки не будуть прийняті вказані законопроекти, Закон України “Про Фонд енергоефективності” не дасть результатів, які були заплановані при його розробці.
Сьогодні пропоную розглянути особливості проекту Закону України “Про комерційний облік комунальних послуг” та об’єктивно розібратися у можливих варіантах забезпечення обліку спожитих компослуг.
Насамперед, що він регулюватиме? Закон визначатиме порядок обліку послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, а також забезпечення нас з вами - споживачів - відповідною обліковою інформацією про кількісні та якісні показники спожитих послуг.
Давайте розберемося, які види обліку передбачає законопроект.
- Абонентський облік - процедура реєстрації та періодичної повірки вузла обліку задля того, щоб використовувати його покази для комерційного або розподільного обліку.
- Комерційний облік - визначення за допомогою відповідних вузлів обліку кількісних та якісних показників спожитих комунальних послуг, за якими буде проводитися розрахунок за спожиті комунальні послуги.
- Розподільний облік - визначення за допомогою вузла розподільного обліку або за встановленими правилами кількісних показників отриманої споживачем комунальної послуги, на підставі яких буде здійснено розподіл показань вузла комерційного обліку між споживачами багатоквартирного будинку.
Отже, комерційний облік буде надавати загальну інформацію щодо кількісних показників спожитої комунальної послуги. У свою чергу, розподільний облік буде забезпечувати розподіл вказаних кількісних показників між споживачами будинку. Такий розподіл буде здійснюватися на підставі приладів розподільного обліку, якщо вони встановлені у відповідному об’єкті споживача та/або за правилами, методиками.
Хочу зауважити, що закон буде регулювати відносини виключно щодо постачання теплової енергії, гарячого водопостачання та централізованого водопостачання.
Що нам необхідно знати про особливості обліку спожитих комунальних послуг? Проект закону чітко регламентує процедуру встановлення вузлів обліку.
Після прийняття закону ми зможемо встановлювати вузли обліку відповідно до проектної документації з обов’язковим дотриманням будівельних норм і правил у порядку, який визначає Мінрегіон. Встановлення вузлів обліку не потребуватиме додаткового погодження з органами місцевого самоврядування, державної влади, з операторами зовнішніх інженерних мереж та виконавцями послуг. Крім того, для встановлення вузлів обліку не потрібно отримувати жодних технічних умов та інших документів.
У випадку, якщо встановити лічильник у вашому будинку захоче оператор зовнішніх інженерних систем (власник інженерних мереж або особа, яка здійснює користування ними), він зобов’язаний повідомити власника будинку або співвласників про свій намір за 2 місяці до дати встановлення вузла обліку.
Після отримання такого повідомлення ви можете обирати:
- погодитися на встановлення;
- погодити з оператором умови, відмінні від тих, які він вам запропонував;
- повідомити оператора про намір самостійно обладнати будинок засобами обліку.
Разом з тим, якщо ви умисно ухиляєтеся від встановлення вузла обліку, оператор зовнішніх інженерних мереж має право звернутися до суду з вимогою встановити сервітут (право безкоштовно користуватися чужим майном) щодо частини будинку, на якій буде встановлено вузол обліку.
Вузли обліку, встановлені у/на будинку, належатимуть на підставі права власності (спільної сумісної власності) власнику (співвласникам) будинку. Відповідальність за схоронність засобів обліку будуть нести співвласники (власник) будинку.
Крім того, проект Закону передбачає, що виконавці комунальних послуг, оператори зовнішніх інженерних мереж приймають встановлені засоби обліку на абонентський облік протягом 14 календарних днів з моменту отримання відповідного звернення від співвласників.
Отже, якщо виконавець послуг буде неправомірно відмовлятися приймати наш прилад обліку - ми маємо право звернутися до суду та вимагати захисту наших прав і зобов’язання виконавця послуг дотримуватися вимог закону.
Усі витрати за встановлення вузла обліку несуть співвласники (власник) будинку. У той же час, орган місцевого самоврядування має право виділяти кошти для встановлення вузлів обліку в будинках. Крім того, розмір внесків за встановлення комерційних вузлів обліку розраховується окремо по кожному будинку, а їхня сплата розстрочується на 5 років.
Отже, відповідно до законопроекту, у кожному будинку мають бути встановлені вузли комерційного обліку - засоби, за якими буде вимірюватися обсяг спожитої споживачами комунальної послуги.
Логічно, що весь обсяг послуг, який увійшов у будинок, має бути оплачений. Жодні внутрішні проблеми будинку, зношеність інженерних мереж, великі втрати через гнилі труби не можуть бути аргументом для зменшення розміру оплати за комунальну послугу.
Власник (співвласники) будинку повинні забезпечувати належний стан свого майна, і це його особиста відповідальність, адже власність зобов’язує.
Разом з тим, завдяки цьому законопроекту монополісти не зможуть зловживати та маніпулювати обсягом наданих комунальних послуг, оскільки вся інформація буде прозоро відслідковуватися за допомогою вузлів комерційного обліку. Вони чітко покажуть, який обсяг послуг увійшов у будинок.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28985
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24952
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8211
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7372